Під час дії воєнного стану правила щодо тривалості робочого часу та відпочинку в Україні мають свої особливості. Законодавство передбачає можливість збільшення робочого тижня, зміни у графіках відпусток та інші обмеження, пов’язані з потребами оборони й функціонування критичної інфраструктури. Водночас працівники зберігають гарантоване право на відпочинок, хоча його тривалість може бути скоригована з урахуванням умов воєнного стану.
Держпраці нагадує, що нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.
До 40 годин на тиждень – скорочений робочий час, передбачений для працівників із скороченим робочим днем на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.
Роботодавець визначає час початку й закінчення щоденної роботи (зміни).
Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин.
Додатково скасовуються:
- заборона роботи у вихідні дні;
- скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
- перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
- обмеження для надурочних робіт.
Чи можна затримувати зарплату під час воєнного стану?
Роботодавець може бути звільнений від відповідальності за порушення термінів виплати зарплати, якщо доведе, що:
- затримка спричинена бойовими діями або
- іншими обставинами непереборної сили (форс-мажором).
Затримка виплати заробітної плати є серйозним порушенням трудових прав працівників, і українське законодавство передбачає відповідальність для роботодавців, які не дотримуються встановлених строків, зокрема у вигляді штрафів (ст.256 КЗпП) та адміністративної відповідальності (ст.41 КУпАП).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
