Під час війни Україна тримає не лише військовий, а й соціально-економічний фронт. Однак навіть на тлі видимої фінансової стабільності у пенсійній системі вже зараз накопичуються ризики, які після завершення війни можуть призвести до глибокої кризи, заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Зростання надходжень — завдяки армії, а не реформам
За словами Гетманцева, війна парадоксально посприяла фінансовій стабільності Пенсійного фонду України (ПФУ). За дев’ять місяців 2025 року його доходи зросли на 81 млрд грн і досягли 702,2 млрд грн. Основне джерело зростання — єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який збільшився до 461,4 млрд грн проти 381 млрд торік.
«Парадоксально, але прямий фінансовий вплив війни поки що виглядає позитивно для Пенсійного фонду. Причина проста: збільшення кількості військовослужбовців і введення додаткових виплат для них значно підвищили обсяги ЄСВ, що надходять до бюджету Фонду», — зазначає Гетманцев, — «Пенсійний фонд України (ПФУ) звітує про стабілізацію доходів і зростання надходжень єдиного соціального внеску (ЄСВ). Але за цими «успішними» показниками ховається низка тривожних тенденцій, які можуть боляче вдарити по пенсіонерах у майбутньому».
Нагадаємо, що станом на початок жовтня 2025 року середній розмір пенсії в Україні становить 6 436 грн (приблизно 133 євро), що робить її однією з найнижчих у Європі.
Для порівняння: середня пенсія в Албанії становить 160 євро, у Румунії та Болгарії — від 450 до 550 євро, а у Польщі та Чехії — від 800 до 900 євро.
В Україні пенсії отримують 10,2 млн осіб. Найбільша частка пенсіонерів отримує менше ніж 5 000 грн.
Пенсії майже не зростають, а кошти розподіляються нерівномірно
Попри рекордні надходження, середня пенсія в Україні залишається низькою — 6 436 грн. За останній квартал вона збільшилася лише на 26 грн, а за рік — на 9,9%, що фактично дорівнює рівню інфляції.
«У реальності це означає, що зростання ледь покриває інфляцію, а купівельна спроможність пенсіонерів залишається майже незмінною», - каже він.
Гетманцев звертає увагу, що зростання видатків Пенсійного фонду на виплати відстає від зростання доходів: видатки збільшилися на 77,3 млрд грн, тоді як надходження — на 81 млрд грн.
«Здавалося б, логічно було б спрямувати додаткові доходи на підвищення пенсій. Проте ситуація виявилася складнішою. Якщо зазирнути у звітність ПФУ уважніше, можна побачити цікаву деталь: кошти з державного бюджету, що спрямовуються на «спеціальні» пенсії (для суддів, прокурорів, держслужбовців тощо)», — наголосив він.
Проблема «спецпенсій» і прихованого перерозподілу
За даними ПФУ, фінансування спеціальних пенсій — для суддів, прокурорів, держслужбовців — зменшено майже на 27 млрд грн, із 186,2 до 159,1 млрд грн. Водночас кількість їхніх отримувачів не зменшується. Це означає, що нестача компенсується коштами з ЄСВ, які сплачують усі українці.
«Виходить, що за рахунок сплачених усіма нами внесків держава фактично «латає дірки» у бюджеті для покриття спеціальних надвисоких пенсій, замість того, щоб забезпечувати справедливі виплати звичайним пенсіонерам. Це підриває саму суть страхової системи та довіру громадян до неї», — зауважив Гетманцев.
Тимчасова стабільність — майбутній дефіцит
На думку голови фінансового комітету, нинішня стабільність Пенсійного фонду є нестійкою. Після завершення війни, коли військовослужбовці демобілізуються, а надходження ЄСВ скоротяться, система може опинитися у глибокому дефіциті.
Крім того, після війни збільшиться кількість людей, які матимуть право на дострокову пенсію — ветеранів, військових, працівників силових структур. Це ще більше посилить навантаження на Фонд, підкреслив він.
Гетманцев наголошує, що Україні необхідна комплексна пенсійна реформа, яка передбачатиме:
- зміни у правилах виходу на пенсію,
- запровадження накопичувальної системи,
- підвищення прозорості управління коштами,
- стимулювання легальної зайнятості.
«Без таких кроків нинішня стабільність може виявитися лише короткою передишкою перед великою фінансовою бурею», — підсумував Гетманцев.
Зауважимо, що Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України розпочало роботу над концепцією «нового соціального договору» — моделі взаємної відповідальності держави, громадян і бізнесу, яка має замінити нинішню систему пільг та виплат.
За словами міністра Дениса Улютіна, нинішня структура соціальної підтримки є надмірно складною та неефективною: велика кількість різних допомог і пільг призвела до перевантаження державного бюджету, водночас виявилася неефективною.
Водночас Денис Улютін заявив, що питання запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи в Україні поки що є передчасним, оскільки фінансовий ринок не готовий ефективно інвестувати такі кошти.
Він також додав, що уряд нині зосереджений на вдосконаленні солідарної системи пенсійного забезпечення та поступовому переході до моделі професійних пенсій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
