Судові рішення першої та другої інстанції мотивовано тим, що на спірні правовідносини не поширюється юрисдикція адміністративних судів, оскільки вони виникли з приводу оскарження висновків суб'єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні, які є результатом його підприємницької діяльності.
На думку Великої Палати Верховного Суду, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа — сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності — здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, то за вимогою частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб'єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.
Із постановою Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата Верховного Суду висловилась щодо розміру судового збору за подання позовів про стягнення на заставлене майно.
