У літній період особливо актуальною стає тема авіамандрівок. Чимало інцидентів трапляється з втратою багажу, затримкою рейсів, перенесенням часу відльоту. Усі ці фактори не тільки псують настрій, вони завдають клопіт і змушують звернутися до суду.
Обставини справи №761/46018/16-ц:
У грудні 2016 року група осіб звернулися до суду з позовом до європейської авіакомпанії в особі представництва в Україні про захист прав споживачів послуг повітряного перевезення.
Позовна заява мотивована тим, що між позивачами та відповідачем було укладено договір повітряного перевезення пасажира та багажу за маршрутом слідування Київ — Амстердам — Валенсія — Париж — Київ, за яким відповідач згідно з квитками, які підтверджують факт укладення договору, зобов'язаний був здійснити перевезення позивачів з Києва до Валенсії через Амстердам за маршрутом: Київ — Амстердам, Амстердам — Валенсія.
Після проходження позивачами реєстрації, працівники відповідача повідомили, що рейс на Амстердам затримується, тому не буде виконаний вчасно. Через затримку вказаного рейсу, позивачі не змогли скористатись оплаченою ними послугою перевезення всього маршруту слідування Амстердам — Валенсія та не прибули вчасно у м. Валенсія (Іспанія), тобто в кінцевий пункт подорожі. Позивачам було запропоновано рейс на наступний день за зміненим маршрутом з пересадкою в Лондоні, яким вони скористались.
Пасажири вважали, що відповідач має сплатити їм компенсацію за затримку рейсу та неможливість скористатися оплаченою послугою згідно з вимогами статті 104 Повітряного кодексу України та Правилами повітряних перевезень пасажирів та багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року №735. Вони зазначали, що відповідач відмовив їм у перевезенні за придбаними авіаквитками у погоджений день та час відправлення повітряного судна, не виконав умови договору щодо часу виконання рейсу, маршруту слідування та часу прибуття в кінцевий пункт призначення, а лише наступного дня здійснив їх перевезення. Також зазначали, що, прилетівши у м. Валенсія (Іспанія), вони отримали свій багаж із затримкою. Такі дії (бездіяльність) відповідача завдали їм моральної шкоди.
Ураховуючи викладене, позивачі просили суд стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів по 400 євро компенсації за затримку авіарейсу; стягнути з відповідача на користь по 50 доларів США кожному за затримку багажу; стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів по 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, а також компенсувати судові витрати.
Рішення попередніх інстанцій:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що авіарейс за маршрутом Київ (Бориспіль) — Амстердам, який було затримано. Під час підготовки повітряного судна для здійснення рейсу було виявлено непередбачувану технічну несправність, яка загрожувала безпечному виконанню польотів, що було зафіксовано пілотами після запуску двигунів. Вказану несправність усунули, проте для безпечного польоту вищевказане повітряне судно було замінене іншим, рейс не скасовано, а лише змінено час відправлення. Відтак, рейс був затриманий відповідачем через непередбачувані та випадкові обставини, які перешкоджали безпечному польоту та загрожували життю та здоров'ю пасажирів зазначеного рейсу. Позивачам в обмін на їхні квитки були видані квитки на наступний день.
Отже, авіаперевізник вжив усіх розумних заходів, щоб запобігти скасуванню рейсу та його затримці, затримка рейсу сталась з поважних та незалежних від волі відповідача причин, рейс було затримано, але здійснено, а позивачі добровільно погодились на заміну квитків на наступний день і скористались послугами авіаперевезення. Крім того, позивачі не надали належних і допустимих доказів того, що їхній багаж було затримано з вини відповідача та що останній повинен нести відповідальність за затримку багажу. Також суд зазначив, що нормами Монреальської конвенції та Повітряного кодексу України, умовами договору перевезення, укладеного з позивачами, не передбачено відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу представника відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Позиція ВС:
У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Правовідносини у галузі авіаперевезення регулюються Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року, яка набрала чинності в Україні 06 травня 2009 року (далі — Монреальська конвенція), Повітряним кодексом України (далі — ПК України) та Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року №735.
Судом встановлено, що рейс за маршрутом Київ — Амстердам було затримано на 3 години 28 хвилин та все ж виконано.
Тобто обставин, зазначених в частині першій статті 104 ПК України, які б передбачали застосування частини четвертої, п'ятої статті 104 ПК України (виплата компенсації у розмірі 400 євро — для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів), суд не встановив.
Вирішуючи спір, належним чином дослідивши та давши оцінку докази сторін, врахувавши наведені вище норми права, суди дійшли правильного висновку, що авіаперевізник вжив усіх розумних заходів, щоб запобігти скасуванню рейсу та його затримці. Затримка рейсу сталась з поважних та незалежних від волі відповідача причин, рейс було затримано з технічних причин, але здійснено із запізнення на 3 год. 28 хв., а позивачі добровільно погодились на заміну квитків на наступний день, скориставшись послугами авіаперевезення. Доказів про понесені ними збитки внаслідок затримки рейсу позивачі не надали. Крім того, позивачі не надали доказів подання претензій до авіаперевізника у зв'язку із затримкою багажу, як і доказів понесених ними внаслідок цього збитків. У зв'язку із недоведеністю вини авіаперевізника у завданні позивачам шкоди внаслідок затримки рейсу вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставними.
Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув касаційну скаргу позивачів та залишив її без задоволення.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» вже писала, чи відшкодує турфірма збитки, якщо туристу не сподобався готель.
Також ми писали про колізію між термінами «публічне обвинувачення» та «приватне обвинувачення».
