В Україні налічується понад 16 мільйонів отримувачів соціальної підтримки та пільг. Більшість реєстрів в соціальній сфері формується на місцях і не передбачає автоматичної взаємозвірки. Одна особа може отримувати допомогу в різних областях, за кількома довідками тощо. Відсутність прозорої, структурованої інформації про пенсії, допомоги, пільги, субсидії та інші соціальні виплати, які здійснюються за рахунок бюджетних коштів, призводить до систематичного безпідставного витрачання бюджетних коштів, підробки звітності щодо наданих послуг тощо.
Створення централізованої системи моніторингу державних виплат і пільг за всіма видами державної соціальної підтримки для виявлення та запобігання необґрунтованих виплат за рахунок бюджетних коштів передбачено проектом Стратегії, розробленим Центром політико-правових реформ (ЦППР), а саме проектом Закону України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2019–2023 роки». Він, серед іншого, передбачає запобігання корупції у соціальній сфері, сферах охорони здоров’я, освіти, науки і культури.
Нагадаємо, що прийняття Антикорупційної стратегії є одним з ключових завдань нової Національної ради з питань антикорупційної політики. Втім, чи буде ухвалено саме варіант, запропонований ЦППР, поки невідомо.
Автори проекту Антикорупційної стратегії ЦППР бачать проблему в тому, що останній перепис населення в Україні проводився у 2001 році. Відсутність достовірних даних про населення та його основні характеристики призводить до зловживань при наданні державної соціальної підтримки, маніпуляцій під час виборчих процесів тощо. Вони також вважають, що українська освіта, наука і культура потерпають від перманентної корупції, а існуючі механізми забезпечення якості освітніх послуг не завжди є ефективними. Тому головною метою стратегії у соціальний сфері, сферах охорони здоров’я, освіти, науки і культури є мінімізація корупційних ризиків.
Завдання — розробка та реалізація заходів, спрямованих на мінімізацію корупційних ризиків у соціальній сфері, сферах охорони здоров’я, освіти, науки і культури.
У зв’язку з цим визначено першочергові заходи, яких буде вжито, а саме:
1) провести у 2020 році Всеукраїнський перепис населення;
2) створити централізовану систему моніторингу державних виплат і пільг за всіма видами державної соціальної підтримки для виявлення та запобігання необґрунтованих виплат за рахунок бюджетних коштів.
Нагадаємо, що Міністр фінансів України Оксана Маркарова раніше підтвердила, що перепис населення в Україні запланували на наступний 2020 рік. Відповідний тендер на розробку автоматизованої системи для збору та оброблення даних перепису з’явився на платформі публічних закупівель Prozzoro.
Очікувана вартість тендеру 89 668 100 гривень. Втім, як передає слова віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка Dozorro, на перепис доведеться витратити щонайменше 2 мільярди гривень.
Заходи середньої пріоритетності:
3) запровадити механізм електронного обліку внутрішньо переміщених осіб, налагодити прозорий облік коштів та послуг, що надаються внутрішньо переміщеним особам;
4) усунути корупційну складову в сфері державної реєстрації лікарських засобів;
5) вжити заходів щодо подолання неформальних практик у сфері оформлення та видачі листків непрацездатності;
6) унеможливити оформлення та використання підроблених/фіктивних медичних довідок та санітарних книжок, упорядковувати проходження медичних оглядів;
7) встановити стандарти академічної доброчесності в освітній і науковій сферах, впровадити ефективні механізми реагування на випадки академічної недоброчесності, позбавляти наукового ступеня за академічний плагіат, фабрикацію, фальсифікацію та інші порушення академічної доброчесності в дисертаційних роботах.
Перспективні заходи:
8) забезпечити прозорий ефективний розподіл бюджетних коштів серед громадських об’єднань осіб з інвалідністю;
9) вжити заходів щодо формування високоякісної наукової періодики в Україні та усунення стимулів для підготовки неякісних публікацій;
10) усунути корупційні ризики, пов’язані з необґрунтованим втаємниченням або недоступністю відомостей про результати наукової та освітньої діяльності;
11) посилити захист нерухомої культурної спадщини від корупційних правопорушень, мінімізувати корупційні ризики у сфері надання адміністративних послуг органами охорони культурної спадщини.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що в Україні різко збільшилась кількість отримувачів субсидій.
Також ми публікували роз’яснення Пенсійного фонду щодо найважливіших для українців питань про страховий стаж.
