Большая Палата Верховного Суда объяснила, может ли суд самостоятельно собирать доказательства из открытых реестров, таких как Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц – предпринимателей и общественных формирований, и не является ли это нарушением процессуальных норм.
Пунктами 3, 4, 8 ч. 1 ст. 267 ГПК України визначено, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з’ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень; з’ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи; вчиняє інші дії, пов’язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.
Зміст частини 1, 7 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» свідчить, що відомості, які містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних), а державні органи, у тому числі суди, мають безоплатний доступ до них в електронній формі. Для отримання відомостей з ЄДР користувач обов’язково зазначає підставу для їх отримання (відповідні норми закону та реквізити справи (провадження) тощо).
Положення процесуального законодавства щодо можливості з’ясування певних обставин з відкритих державних реєстрів чи витребування доказів із зазначених у випадку недобросовісної поведінки сторін щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію принципів змагальності та диспозитивності у цивільному процесі, з одного боку та контекст принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічний правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Використання судом за власною ініціативою відомостей з відкритих державних реєстрів не є виявом необ’єктивності та недобросовісною поведінкою учасників цивільного судочинства, а не механізмом сприяння змагальності в дотриманні процесуального мінімалізму (постанова ВС від 07.10.2021 у справі № 522/532/20).
Отже, фактичне отримання судом відомостей з ЄДР і долучення їх до матеріалів справи жодним чином не спростовує наявність у суду права на дослідження відповідних документів та врахування їх під час ухвалення рішення у справі з урахуванням його повного та всебічного вирішення спору.
На це вказала Велика Палата Верховний Суд у постанові від 16.04.2025 у справі № 924/971/23 (провадження № 12-25гс24.
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
