Як писала «Судово-юридична газета», 25 січня 2023 року голова Венеційської комісії Клер Базі Малаурі оприлюднила лист до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, де констатувала, що українська сторона не виконала всі рекомендації ВК у прийнятому законі про відбір суддів Конституційного Суду України.
Серед вимог Венеційської комісії:
- Верховна Рада, Президент та з’їзд суддів не повинні призначати суддями КСУ кандидатів, яких Дорадча група оцінила як «невідповідних»
- Кількість членів Дорадчої групи має бути збільшена до семи. Сьомий учасник має бути за міжнародною квотою
Втім, наразі закон про відбір суддів КСУ вже ухвалено, а Верховна Рада навіть почала відбір кандидатів до Дорадчої групи. Тож, для введення сьомого члена ДГЕ та реалізації інших вимог, необхідно внести зміни до закону.
І ці зміни будуть внесені на поточному тижні, як розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль виданню Politico.
«Гарячою темою — і одним із центральних питань щодо вступу України до ЄС — стане боротьба України з корупцією.
«Нам потрібна реформована Україна», — сказав один високопоставлений чиновник ЄС, який бере участь у підготовці до саміту. «У нас не може бути такої України, як до війни».
Шмигаль наполягав, що уряд Зеленського серйозно ставиться до корупції. «У нас нульовий підхід до корупції», — сказав він, вказавши на «блискавичну швидкість», з якою цього місяця було звільнено чиновників.
«На жаль, корупція народилася не вчора, але ми впевнені, що ми її викорінимо», – сказав він.
Він також сказав, що уряд готовий переглянути своє нещодавнє законодавство про Конституційний Суд України, щоб відповідати вимогам як Європейської комісії, так і Венеціанської комісії, дорадчого органу Ради Європи.
Зміни можуть відбутися вже цього тижня, напередодні саміту, цитує видання Шмигаля.
«Незважаючи на те, що Україна оголосила про реформу Конституційного Суду, зокрема щодо способу призначення суддів, Венеціанська комісія все ще має занепокоєння щодо повноважень і складу Дорадчої групи експертів, органу, який відбирає кандидатів до суду. Мета – уникнути політичного втручання.
Шмигаль зазначив, що ці питання будуть розглянуті».
«Ми проводимо консультації з Європейською комісією, щоб переконатися, що всі опубліковані висновки можуть бути включені в текст», — сказав він POLITICO.
В цілому, видання в своєму матеріалі оцінює, які перспективи може мати для України саміт Україна-ЄС, який відбудеться цього тижня
«Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль має щільний дворічний графік для забезпечення членства в ЄС, який неминуче буде домінувати в дискусіях на історичному саміті Україна-ЄС цього тижня, першому, що відбудеться на українській землі. Проблема? Ніхто в ЄС не вважає це реалістичним.
Коли комісари ЄС відправляться до Києва пізніше цього тижня напередодні п’ятничного саміту з президентом України Володимиром Зеленським і головами Європейської комісії та Ради, їхнє головне завдання, ймовірно, полягатиме в тому, щоб керувати очікуваннями. Сам Шмигаль ставить жорсткий термін. «У нас є дуже амбітний план щодо приєднання до Європейського Союзу протягом наступних двох років», — сказав він POLITICO.
«Тож ми очікуємо, що цього року, у 2023 році, ми вже можемо мати цю передвступну стадію переговорів», – сказав він.
Це «кидає рукавичку» істеблішменту ЄС, який намагається залишити членство України набагато віддаленішим поняттям. Президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна приєднається до ЄС. Навіть лідери ЄС, які підтримали надання Україні статусу кандидата на своєму саміті в червні минулого року, приватно визнають, що до перспективи фактичного приєднання країни залишилося ще кілька років (і, можливо, це одна з причин, чому вони взагалі підтримали цю ідею).
«Багато представників «старої гвардії» ЄС набагато обережніші, оскільки Україна — глобальна сільськогосподарська супердержава — може послабити їхні власні повноваження та переваги. Україна та Польща — із загальним населенням 80 мільйонів — можуть об’єднатися, щоб конкурувати з Німеччиною як політична сила в Європейській Раді, а деякі стверджують, що Київ буде надмірною витратою бюджету ЄС.
П’ятничний саміт у Києві буде присвячено пошуку правильного балансу. Хоча національні лідери ЄС не будуть присутні, офіційні особи Європейської Ради були зайняті спілкуванням з державами-членами ЄС щодо підсумкового комюніке. Деякі країни наполягають, що заява не повинна відходити далеко від формулювань, використаних на червневій Європейській раді, наголошуючи на тому, що, хоча майбутнє України в Європейському Союзі, країни-кандидати повинні відповідати конкретним критеріям.
«Очікування в Києві досить високі, але є потреба виконати всі умови, які висунула Комісія. Це процес, заснований на заслугах», - сказав один високопоставлений чиновник ЄС.
Прогрес очікується під час зустрічі Зеленського з Урсулою фон дер Ляєн і президентом Європейської ради Шарлем Мішелем. Шмигаль сказав POLITICO, що сподівається, що Україна зможе зробити «суттєвий ривок вперед» у п’ятницю, зокрема в окремих сферах — угода про безвізовий режим для промислових товарів; призупинення мита на український експорт ще на рік; а також «активний прогрес» щодо приєднання до платіжної схеми SEPA (Єдина зона платежів у євро) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.
"Ми очікуємо прогресу та прискорення на нашому шляху до підписання цих угод", - цитує його видання.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
