4 березня Конкурсна комісія з відбору директора НАБУ оголосила трьох переможців, з яких директора обере Уряд. Це голова ДІАМ Семен Кривонос, керівник Управління внутрішнього контролю НАБУ Роман Осипчук та керівник слідчого відділу ТУ ДБР Сергій Гупяк.
Зазначимо, що «за» цю трійку проголосували 4 члени Конкурсної комісії з 6. А саме Микола Кучерявенко, Кирило Легких, Драго Кос та Повілас Малакаускас. Тобто, 2 з 3 міжнародних експертів підтримали дане рішення, як підкреслив голова Комісії Микола Кучерявенко.
Член Комісії Олексій Савчук заявив, що не підтримує трійку, яку визначила Комісія. За його словами, це не кращі кандидати з тих, що могли б посісти посаду директора НАБУ. Про те, що не всіх кандидатів підтримує розповіла у своєму виступі і Карен Грінавей.
Голова Комісії Микола Кучерявенко розповів трохи історії про конкурс. Зокрема, за його словами, 6 грудня 2022 року Комісія була вимушена продовжити прийом документів на два тижні, бо спочатку на конкурс подалося всього близько 20 осіб.
Він підкреслив, що Комісія працювала з тими кандидатами, які подали документи, «з тими, що є».
Далі Комісія направить їх кандидатури до Кабінету Міністрів України, який і визначиться з переможцем.
«Судово-юридична газета» проаналізувала, як проходили конкурс та що відомо про трьох фіналістів.
Семен Кривонос, голова Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ).
Був членом політичної партії «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» у 2017-2018. У 2020-2021 був головою «Офісу простих рішень та результатів», який теж повʼязаний із Саакашвілі.
У своїй анкеті Кривонос зазначив, що його можуть рекомендувати Михайло Федоров - міністр цифрової трансформації, Сергій Дрозач - керівник юридичного напрямку Міжнародної організації з розвитку права IDLO і Данило Молчанов, керівник проекту USAID|UK.
Слід зауважити, що особи, які представляють IDLO, входять до робочої групи, яка є фактично допоміжним органом Комісії з відбору нового директора НАБУ.
Сам Семен Кривонос з грудня 2016 по січень 2017 був старшим юридичним радником в IDLO.
За даними «Судово-юридичної газети», до складу робочої групи, яка була першим фільтром для кандидатів у НАБУ входять і сам Сергій Дрозач - експерт Міжнародної організації розвитку права (IDLO), у 2018-2019 роках працював у секретаріаті Громадської ради міжнарних експертів (ГРМЕ), а також представники IDLO Зборошенко Денис, Пергунова Євгенія, Карчевський Костянтин, Вигівська Людмила тощо.
У членів Комісії виникли запитання до раніше купленої Семеном Кривоносом земельної ділянки, яка, як виявилося, належала до лісового фонду.
«Земельна діяльна 1,986 га в Обухівському району Київської області придбана Вами у 2011 році за 316 тисяч грн. В 2018 році вона була продана за 4,3 млн грн. До того ж, ця земельна ділянка була розташована на землях лісогосподарського призначення лісового фонду та складала з іншими ділянками цілисний масив. Потім була низка судових рішень щодо цього масиву та земельної ділянки», - зауважив голова Комісії Микола Кучерявенко.
«Я не був держслужбовцем на момент придбання цієї ділянки. Правочин вчинено з розрахунку біля 40 тисяч доларів, близько 200 доларів за сотку. Вона продана через 7 років за 4 млн. Якщо говорити про лісові масиви, так, я знав про справу, мене третьою стороню залучали, але на момент придбання вона не відносилася до земель лісогосподарського призначення. Я придбав її з метою інвестування у даний об’єкт», зазначив кандидат.
Член Комісії Кирило Легких відмітив, що 26.04.2022 постановою КЦС ВС рішення Обухівського райсуду Київської області в частині вирішення позовних вимог першого заступника прокурора в інтересах держави – мова йде про визнання недійсним розпорядження, яким передавалася земля – залишено в силі.
«Новий власник землі до Вас не звертався?» - уточнили у Комісії.
«З регресивним позовом? Ні», - відповів кандидат
Детальніше про співбесіду на доброчесність з Семеном Кривоносом можна прочитати за посиланням.
У тестуванні на знання законодавства набрав 99 балів зі 100. За підсумками тестів на знання законодавства та тестування загальних навичок – 4 місце, 224 бали.
Сергій Гупяк, керівник четвертого слідчого відділу з дислокацією у місті Вінниці ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому (з 1 лютого 2022 року)
До ДБР працював в органах прокуратури. Зокрема, 2012 року закінчив Національну академію прокуратури, а працювати на посаді слідчого Вінницької міжрайонного природоохоронної прокуратури почав ще до закінчення навчання, у 2008 році.
До нього виникли запитання щодо результатів службового розслідування, яке стосувалося порушення строків направлення обвинувального акта підлеглими на той час Гупяку прокурорами до суду.
До Сергія Гупяка у цих висновках було застосовано формулювання про допущені ним «прорахунки у роботі, які сприяли несвоєчасному направленню до суду обвинувальних актів». Це розслідування відбувалося у той час, коли він вже мав намір змінити роботу на ДБР.
Розслідування стосувалося того періоду, коли Гупяк був керівником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Вінницької обласної прокуратури.
Як зазначив кандидат, пояснюючи ситуацію Комісії, «до його повноважень не входило супроводження обвинувального акта від прокурора до суду».
«Пропуск строку звернення з обвинувальним актом призводить до закриття провадження і фактично нівелювання роботи слідчих та прокурорів.
І я розумію, що Ви ознайомилися з матеріалами службового розслідування вже після того, як перейшли працювати у ДБР. Але чи вважаєте Ви, що прокурор, який курує іншими прокурорами, не повинен контролювати такі питання? Інструкцією на Вас не було це покладено?» - запитав кандидата член Комісії Кирило Легких.
«Я не вважаю, що як керівник відділу не повинен був контролювати підлеглих прокурорів, Водночас контролювати вихід від прокурора до канцелярії суду кожного обвинувального акта, а нами тоді в рік направлялося більше 100-120 актів до суду, фізично неможливо. І КПК покладає цей обов’язок саме на прокурора. Зрозуміло, що на мене було покладено роз’яснювальну роботу. Але слідкувати саме за супровідними листами я не повинен», - зазначив кандидат.
Разом з тим, до кандидата виникли питання, як він буде керувати цілим НАБУ, де можуть виникати не менш проблемні ситуації.
Також виникли питання щодо можливого конфлікту інтересів, адже дружина кандидата працює у прокуратурі. «Дружина працює у відділі представництва Вінницької обласної прокуратури, і він не має процесуальних повноважень нагляду щодо ДБР», - відповів кандидат.
Комісія поцікавилася і стосунками з особами, які надали рекомендацію Сергію Гупяку, а саме з радником Генерального прокурора Максимом Поповим (кандидат зазначив, що, окрім радника, ця особа одночасно працює у міжнародній організації, є адвокатом та його однокласником) та заступником начальника відділу в ОГП Олегом Кокоріним (кандидат зазначив, що з ним теж добре знайомий досить давно)
У тестуванні на знання законодавства набрав 97 балів зі 100. За підсумками тестів на знання законодавства та тестування загальних навичок – 3 місце, 225 балів.
Роман Осипчук, керівник Управління внутрішнього контролю НАБУ
У 2004-2015 роках він працював у підрозділах Державної служби боротьби з економічною злочинністю Управлінь МВС у Луганській та Київській областях.
У списку осіб, які можуть його рекомендувати, він вказав голову НАЗК Олександра Новікова та виконуючого обовʼязки очільника НАБУ Гізо Углаву. При цьому він сам брав участь у попередньому конкурсі на голову НАЗК.
До кандидата виникло питання продажу квартири у Луганську після 2017 року та значної суми позики, яку дружина Осипчука взяла у свого клієнта на купівлю квартири.
«В декларації за 2017 рік Ви вказали дохід від відчуження нерухомого майна, квартири у місті Луганськ. Чи оформлений відповідний правочин згідно українського законодавства?», - поцікавився голова Комісії Микола Кучерявенко.
«Ця угода була укладена у простій письмовій формі, ми не використовували норм рф», - розповів Роман Осипчук.
«У декларації за 2017 рік Ви вказали отримані 649 тисяч від іпотечного центру у Києві по програмі «державна підтримка будівництва доступного житла», дружина - 162 500 від іпотечного центру. Аналогічний дохід отримав Ваш син…» - поцікавилися члени Комісії.
«Так, в 2017 році почала працювати програма для ВПО. Ми вчотирьох подали заяви до фонду сприяння молодіжному будівництву і отримали половину вартості квартири, яка була запропонована цим центром. Рахунок у банку був відкритий на імʼя моєї дружини. Але розпоряджатися цими коштами ми не могли, бо квартира ще не була добудована. І коли в 2018 році зʼявилася можливість користуватися цим майном, я декларував ці кошти», - розповів кандидат.
Врешті родина квартиру продала. Але купила іншу квартиру, для чого звернулися до фізичної особи за позикою у 2 млн грн. Як виявили члени Комісії, позику взяла дружина кандидата, яка є адвокатом.
«Придбанням цієї квартири для матері моєї дружини ми закінчили забезпечення нашої родини переселенців квартирами у місті Києві», - пояснив Осипчук.
Члени Комісії натякнули, що дружина кандидата - адвокат отримала позику у свого клієнта: «У 2019 році Ваша дружина задекларувала позику у 2,8 млн грн. Хто є позикодавцем та мета позики?»
«Моя дружина пообіцяла цій особі, що вона залишиться конфіденційною. Позика була отримана для придбання квартири», - відповів Осипчук.
«Треба зрозуміти, що Ваша дружина є працюючим адвокатом і у неї є достатньо довгі професійні відносини з неоднозначним клєінтом, у тому числі, у нього є вироки, хоча без позбавлення волі, але з випробувальним терміном.
Як Ви ставитеся до отримання нею фактично таких боргових сум, чи вважаєте Ви це нормальним для подальшої діяльності?», - запитали члени Комісії.
«Моя дружина не є адвокатом по кримінальних провадженнях. Щодо її справ я взагалі нічого не знаю. Я нічого не знаю щодо її діяльності», сказав кандидат.
Також члени Комісії досить детально цікавилися, чи використовує кандидат службове авто для власних цілей.
«Оскільки я керівником органу досудового розслідування та керівником оперативного підрозділу, я можу використовувати авто поза робочим часом, зокрема у неробочі дні», - вважає Осипчук.
У Комісії вирішили уточнити, чи приймав Роман Осипчук рішення про відрядження за межі України та про заохочення своїх працівників Руслана Мельника та Ксенії Гадуєвої.
«Я потім з документів Руслана Мельника дізнався, що він закінчував той же вуз, що і я. Рішення про їх заохочення приймалося директором НАБУ за моїм поданням. Я не приймаю рішення про відрядження, але коли була доцільність, де вони могли покращити свої навички, так, вони виїжджали», - пояснив Осипчук.
У тестуванні на знання законодавства набрав 95 балів зі 100. За підсумками тестів на знання законодавства та тестування загальних навичок – 9 місце, 218 балів.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
