Проміжна оцінка виконання Україною семи рекомендацій Єврокомісії, наданих при отриманні статусу кандидата, відбудеться буквально протягом найближчих двох тижнів. Про це розповів заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква в інтерв’ю Укрінформ.
«Її оголосять на одному з засідань Ради із загальних питань, й очікуємо, що вона буде також закріплена на засіданні Європейської Ради в кінці червня ще за головування Швеції. Нам дуже важливо, щоб Швеція за результатом цього головування зробила свій внесок у наближення України до вступу, до початку переговорів.
Далі – фінальна оцінка в жовтневому пакеті, який буде для всіх країн-кандидатів», зазначив він.
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», ці 7 рекомендацій полягають у наступному.
1) прийняти та впровадити законодавство про порядок відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних якостей, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. Буквально це означає введення до процедури відбору суддів КСУ міжнародних експертів з переважним правом голосу.
Відповідний законопроект щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України №9322 Венеційська комісія в цілому підтримала у своєму свіжому Висновку від 9-10 червня 2023 року. Попередні проекти і закони наштовхувалися на критику європейських експертів, бо вони не містили абсолютної переваги голосу міжнародників при визначенні підходящих кандидатів до КСУ.
2) завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя Етичною радою та відбору кандидатів до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Цю вимогу Україна вже процедурно виконала: новий склад ВККС призначили, а чинний склад ВРП перевірено Етичною радою. Наразі у ВРП залишаються вакансії, однак це не впливає на повноважність Ради.
3) подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, через запобіжні та ефективні розслідування; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) шляхом схвалення переможця конкурсу, запустити та завершити процес відбору та призначення нового директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Керівники САП та НАБУ, яких відбирали за участі міжнародних експертів, вже призначені.
4) забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF); ухвалити всеосяжний стратегічний план реформи всього правоохоронного сектора як частини середовища безпеки України.
11 травня Президент Володимир Зеленський повідомив, що схвалив Комплексний стратегічний план реформування системи правопорядку – усіх правоохоронних органів та прокуратури.
5) впровадити антиолігархічний закон, щоб обмежити надмірний вплив олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим чином з урахуванням майбутнього висновку Венеціанської комісії з відповідного законодавства;
Втім, Венеціанська комісія на днях рекомендувала Україні відкласти імплементацію закону про олігархів. Про це повідомив міністр юстиції Денис Малюська з Венеції після засідання комісії.
6) боротися з впливом корисливих інтересів шляхом ухвалення закону про ЗМІ, який приводить законодавство України у відповідність до директиви ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги та наділяє повноваженнями незалежного регулятора ЗМІ;
30 травня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №9206 про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство України шляхом імплементації окремих положень acquis ЄС у сфері аудіовізуальної реклами.
Також у 2022 році було ухвалено Закон про медіа.
7) завершити реформу правової бази для національних меншин, яка в даний час готується відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, та прийняти негайні та ефективні механізми реалізації.
«Уже прийнято майже всі необхідні закони.
Безумовно, до жовтня, коли ми отримаємо фінальну оцінку Єврокомісії, час іще є. У грудні відбудеться засідання Європейської Ради, яке має прийняти рішення про початок переговорів про вступ для України.
Після рішення Євроради починається так звана фаза передвступних переговорів. Україна і Європейська Комісія сформують свої переговірні позиції, затвердять делегації. Далі, власне, починаються самі переговори. Є 35 частин угоди про вступ, у межах загальних делегацій сформують 35 переговорних груп, які вестимуть перемовини у різних секторах.
Десь перемовини пройдуть швидше. Десь, напевно, будуть дуже інтенсивними, як, наприклад, в аграрному секторі – ми вже всі розуміємо, наскільки українська аграрна продукція є потужною і що потрібно буде проводити тривалі переговори», зазначив Ігор Жовква.
На запитання, чи може війна стати перепоною для членства України в ЄС, заступник керівника Офісу Президента підкреслив, що «немає таких юридичних чи політичних заборон по членству в Євросоюзі. Жоден чиновник чи офіційний представник ЄС навіть не висловлювали подібних речей».
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
