22 червня на прес-конференції Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Олівер Варгеї представив усну оцінку прогресу України щодо виконання семи умов для початку переговорів про членство у ЄС.
Він пояснив, що оцінювали прогрес трьох країн – України, Молдови та Грузії за п’ятьма критеріями.
«У нас було 5 критеріїв:
- Немає прогресу
- Обмежений прогрес (імплементація почалася, але знаходиться на ранній стадії)
- Деякий прогрес (деякі заходи були вжиті, але основні заходи – ще ні)
- Добрий прогрес (важливі заходи були вжиті, але деякі заходи – ще ні, втім, більш, ніж половина з завдання виконана)
- Повний прогрес», - зазначив Варгеї.
Отже, щодо України було 7 рекомендацій.
«Ми зазначаємо, що дві з них повністю виконані («повний прогрес»).
Перша стосується двох державних органів – Вищої ради правосуддя і ВККС (завершено перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя Етичною радою та відбір кандидатів до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – прим. ред).
Друга – зміни до законодавства у сфері медіа», - підкреслив єврокомісар.
В іншому прогрес, за його словами, «on track».
«Добрий прогрес» Україна досягла у прийнятті законодавства щодо реформи відбору суддів Конституційного Суду України.
«У першому читанні ухвалено відповідний законопроект (мається на увазі законопроект №9322 щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, який Венеційська комісія на пленарній сесії 9-10 червня підтримала – прим. ред.). Однак законопроект ще не ухвалено у другому читанні Верховною Радою. Дуже важливо, щоб у цьому процесі міжнародні члени з вирішальною роллю були підтверджені урядом. Україна повинна зосередитися на прийнятті законопроекту у другому читанні і зробити його таким, як рекомендувала Венеційська комісія», - пояснив Олівер Варгеї.
«Деякий прогрес» України відзначили у виконанні рекомендацій щодо антикорупційних заходів.
«Деякий прогрес – це призначення керівника САП і директора НАБУ. Наразі Україна повинна побудувати адекватну систему розслідування та обвинувачення. І подальші заходи - відновлення електронного декларування та імплементація прийнятої Державної антикорупційної програми», додав єврокомісар.
Також оцінку «деякий прогрес» Україна отримала з питань виконання рекомендації щодо
- забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей;
- прийняття заходів щодо деолігархізації («Україна має план обмежити вплив оліграхів. Це необхідно запровадити з урахуванням висновку Венеційської комісії. Без затримок», зазначив єврокомісар)
- правової бази щодо національних меншин. Щодо останнього Олівер Варгеїпідкреслив, що тут також треба слідувати висновку Венеційської комісії. Зокрема треба запровадити рівні права для національних меншин і запровадити відповідні зміни до законодавства.
Повний звіт стосовно виконання Україною рекомендацій буде в жовтні 2023 року.
Разом з тим, нагадаємо, що деякі висновки Венеційської комісії досить категоричні.
Зокрема на пленарній сесії 9-10 червня Венеційська комісія рекомендувала переглянути частину норм закону про національні меншини, а також законів про медіа і про освіту щодо використання мов. Нардеп Володимир В’ятрович назвав висновок ВК «упередженим і місцями неадекватним», а експерти сумніваються у тому, що рекомендації Венеційської комісії взагалі можуть бути втілені.
Крім того, як раніше писала «Судово-юридична газета», Венеційській комісії не сподобався «персональний» підхід до обмежень у прийнятому Верховною Радою законі. Зокрема, не сподобалося те, що пропонується накладати на олігархів заборони фінансування партій і виборчих кампаній – вона вважає такий підхід «каральним» і недемократичним.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
