На цьому тижні у звіті Європейського Союзу буде сказано, що Україна виконала дві з семи умов для початку переговорів про членство, повідомили два джерела в ЄС Reuters. Виконавча влада блоку має намір підкреслити прогрес, досягнутий Україною попри війну.
При цьому в українській владі вважають, що Україна вже ухвалила всі необхідні закони для виконання рекомендацій.
«Рік тому ЄС надав Україні офіційний статус кандидата на членство. Але ЄС висунув сім умов, у тому числі щодо судової реформи та боротьби корупцією, для початку переговорів про вступ. Україна закликала розпочати переговори цього року.
Звіт виконавчої комісії Європейської комісії є важливою віхою в цьому процесі, який, як сподіваються прихильники прагнення України до швидкого вступу до ЄС, завершиться рішенням 27 країн-членів блоку в грудні розпочати переговори з Києвом.
Двоє високопоставлених чиновників ЄС, які були ознайомлені зі звітом, який не був оприлюднений, сказали, що Україна наразі відповідає двом критеріям. Один із чиновників сказав, що вони стосуються судової реформи та законодавства про засоби масової інформації, і додав, що акцент у звіті зосереджений на позитивних моментах», - пише Reuters.
«Прогрес є. Звіт буде помірно позитивним», - сказав співрозмовник видання на умовах анонімності.
«Мова йде не про прикрашання реальності, а про визнання прогресу, наприклад, були відомі антикорупційні справи». Останніми місяцями Україна розслідувала кілька резонансних корупційних справ, у тому числі щодо голови Верховного Суду за підозрою в хабарі в розмірі 2,7 мільйона доларів.
Окрім більшої боротьби з корупцією, інші критерії включають реформи Конституційного Суду України та правоохоронних органів, заходи щодо боротьби з відмиванням грошей, а також закони для стримування олігархів і захисту прав національних меншин», зазначає видання.
Третє джерело, також чиновник ЄС, знайомий з рекомендаціями блоку Україні щодо верховенства права, додав:
«Що стосується реформ, то ми б ніколи не прийняли негативного тону щодо України на даний момент. Судові реформи мають певний прогрес, хоча ще є ключові, які потрібно виконати. Не все задовільні».
Звіт, який називають проміжним оновленням перед більш офіційною оцінкою в жовтні, буде передано 27 національним представникам ЄС у середу, 21 червня, а потім на зустріч міністрів у справах Європи у Стокгольмі в четвер.
27 країн-членів мають останнє слово щодо того, чи починати з Києвом переговори про членство та коли.
«Щоб відповідати вимогам, Україні доведеться привести своє законодавство у відповідність із багатьма широкими стандартами ЄС, починаючи від клімату до праці. На практиці шлях України до членства займе роки, і мало хто вірить, що країна може приєднатися, перебуваючи у стані війни.
Сусіди України на східному фланзі ЄС, Польща та країни Балтії, загалом підтримують швидкий шлях для Києва, тоді як західні, старші країни-члени, включаючи Францію, Німеччину та Нідерланди, ставляться до цієї ідеї холодніше», - вказує Reuters.
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», ці 7 рекомендацій полягають у наступному.
1) «прийняти та впровадити законодавство про порядок відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних якостей, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії».
Буквально це означає введення до процедури відбору суддів КСУ міжнародних експертів з переважним правом голосу щодо кандидатів.
Відповідний законопроект щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України №9322 Венеційська комісія в цілому підтримала у своєму свіжому Висновку від 9-10 червня 2023 року. Попередні проекти і закони наштовхувалися на критику європейських експертів, бо вони не містили абсолютної переваги голосу міжнародників при визначенні підходящих кандидатів до КСУ.
Нещодавно Руслан Стефанчук заявив, що представники Венеційської комісії «почули 80% доводів України» стосовно законопроекту про зміну процедури відбору суддів Конституційного Суду. Однак насправді «почутому» передував довгий шлях критичних зауважень на відповідні законопроекти, які пропонувалися українською владою.
2) завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя Етичною радою та відбору кандидатів до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС).
Цю вимогу Україна вже процедурно виконала: новий склад ВККС призначили, а чинний склад ВРП перевірено Етичною радою.
3) подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, через запобіжні та ефективні розслідування; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) шляхом схвалення переможця конкурсу, запустити та завершити процес відбору та призначення нового директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
Керівники САП та НАБУ, яких відбирали за участі міжнародних експертів, вже призначені.
4) забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF); ухвалити всеосяжний стратегічний план реформи всього правоохоронного сектора як частини середовища безпеки України.
11 травня Президент Володимир Зеленський повідомив, що схвалив Комплексний стратегічний план реформування системи правопорядку – усіх правоохоронних органів та прокуратури.
5) «впровадити антиолігархічний закон, щоб обмежити надмірний вплив олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим чином з урахуванням майбутнього висновку Венеціанської комісії з відповідного законодавства».
Втім, як раніше писала «Судово-юридична газета», Венеційській комісії не сподобався «персональний» підхід до обмежень у прийнятому Верховною Радою законі. Зокрема, не сподобалося те, що пропонується накладати на олігархів заборони фінансування партій і виборчих кампаній – вона вважає такий підхід «каральним» і недемократичним.
6) «боротися з впливом корисливих інтересів шляхом ухвалення закону про ЗМІ, який приводить законодавство України у відповідність до директиви ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги та наділяє повноваженнями незалежного регулятора ЗМІ».
У 2022 році було ухвалено Закон про медіа.
7) «завершити реформу правової бази для національних меншин, яка в даний час готується відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, та прийняти негайні та ефективні механізми реалізації».
Тут на пленарній сесії 9-10 червня Венеційська комісія рекомендувала переглянути частину норм закону про національні меншини, а також законів про медіа і про освіту щодо використання мов. Нардеп Володимир В’ятрович назвав висновок ВК «упередженим і місцями неадекватним», а експерти сумніваються у тому, що рекомендації Венеційської комісії взагалі можуть бути втілені.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
