Якщо парламент, до прикладу, схвалить пенсійну реформу, і згодом такий закон частково чи повністю буде визнано неконституційним, то це не означатиме, що повернеться попереднє правове регулювання. Відповідне правило парламентарі пропонують увести вже з січня 2025 року.
Так, голова парламентського Комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова зареєструвала законопроект 12165 щодо пенсійного забезпечення окремих категорій працівників (службовців). Цим законопроектом пропонується ввести в дію з 1 січня 2025 року ч. 5 статті 61 Закону «Про правотворчу діяльність», яка передбачає, що у випадку, якщо норма закону була визнана Конституційним Судом України неконституційною, «це не дає підстави судам використовувати при ухваленні рішень норми законів, які вже не діють». Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», аналогічну пропозицію записали і у Меморандум з МВФ.
Також нагадаємо, що цим законопроектом пропонується доручити Кабміну підготувати законопроект про запровадження з липня 2026 року професійної пенсійної системи для працівників прокуратури, суддів, службовців правоохоронних органів, органів оборони України та антикорупційних органів «з елементами накопичення для високооплачуваних посад, розмір середньомісячної заробітної плати яких перевищує розмір середньомісячної заробітної плати по країні за попередній рік, за рахунок доходів на таких посадах».
Слід зазначити, що питанню наслідків визнання Конституційним Судом певного акта чи його частини неконституційними у Законі «Про правотворчу діяльність» присвячено кілька норм.
Так, за статтею 61 Закону нормативно-правовий акт або окремий його структурний елемент визнається таким, що втратив чинність, у разі, якщо зокрема Конституційним Судом України прийнято рішення про визнання нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента неконституційним (для законів, інших нормативно-правових актів Верховної Ради, нормативно-правових актів Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради АРК).
Відповідно до ч. 5 ст. 61 визнання нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента неконституційним, або таким, що втратив чинність, не відновлює дію нормативно-правового акта або його окремого структурного елемента, що діяв до набрання чинності нормативно-правовим актом або окремим його структурним елементом, що визнаний неконституційним, або таким, що втратив чинність.
У випадках, передбачених Конституцією України, нормативно-правовий акт або окремий його структурний елемент, що визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про його неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Також відповідно до статті 42 Закону «Про правотворчу діяльність» «основною метою внесення змін до нормативно-правового акта, як правило, є: …3) визнання Конституційним Судом України нормативно-правового акта чи окремого його структурного елемента таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним)».
Тож, якщо читати буквально цю норму, може здатися, що метою змін до закону може бути визнання цього закону в подальшому неконституційним.
Нагадаємо, в оновленому Меморандумі з МВФ Україна, зі свого боку, зазначає, що у парламенті до кінця березня 2025 року будуть зміни, які передбачають:
- негайне набрання чинності частиною 5 статті 61 Закону «Про правотворчу діяльність» (йдеться норму, яка передбачає, що визнання Конституційним Судом нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента неконституційним, або таким, що втратив чинність, не відновлює дію нормативно-правового акта або його окремого структурного елемента, що діяв до набрання чинності нормативно-правовим актом або окремим його структурним елементом, що визнаний неконституційним, або таким, що втратив чинність)
- нове законодавство, яке забороняє будь-які зміни в пенсійній системі через непов’язане законодавство (тобто поза рамками пенсійного законодавства).
Україна у домовленостях вказує, що за допомогою Світового банку готує зміни до пенсійної системи.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
