Верховний Суд розглянув адміністративну справу за позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради (Управління ДАБК) про визнання протиправними дій та скасування рішення щодо видачі дозволу на будівництво житлового комплексу.
ДІАМ за результатами позапланової перевірки встановила, що Управління ДАБК видало дозвіл на будівництво попри численні порушення у проєктній документації, зокрема:
- відсутність позитивного експертного звіту на момент видачі дозволу;
- перевищення проєктною документацією гранично допустимої висоти будівлі;
- невідповідність проєкту цільовому призначенню земельної ділянки (не передбачено об'єктів торгово-розважальної інфраструктури);
- видача дозволу за участі генерального підрядника, ліцензія якого втратила чинність;
- інші порушення державних будівельних норм (ДБН), зокрема щодо облаштування майданчиків та пожежної безпеки.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 26 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, відмовив у задоволенні позову ДІАМ. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що висота об'єкта будівництва не перевищує допустимих параметрів, а доводи ДІАМ не підтверджені доказами. Крім того, скасування дозвільної документації на завершальній стадії будівництва є непропорційним заходом, що порушує принцип правової визначеності та не відповідає засадам належного урядування.
Верховний Суд постановою від 13 травня 2025 року частково задовольнив касаційну скаргу ДІАМ, скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції наголосив на тому, що закон чітко розмежовує функції державного архітектурно-будівельного контролю (здійснюється органами ДАБК щодо замовників та підрядників) та державного архітектурно-будівельного нагляду (здійснюється ДІАМ щодо органів ДАБК). ДІАМ не перевіряє забудовника безпосередньо, а наглядає за законністю рішень місцевих органів контролю.
У цій справі ДІАМ перевіряла правомірність дій Управління ДАБК при видачі дозволу, а не безпосередньо діяльність забудовника.
Верховний Суд встановив, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином ключові доводи та докази ДІАМ, зокрема:
- не перевірив обставини щодо дати підписання експертного звіту та його наявності на момент видачі дозволу;
- не встановив фактичну висотність об'єкта за проєктною документацією, яка була подана для отримання дозволу;
- не дослідив доказів щодо статусу ліцензії генерального підрядника;
- не надав оцінки процедурі проведення перевірки ДІАМ в умовах воєнного стану.
Посилаючись на принцип правової визначеності та значний ступінь готовності об'єкта будівництва, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки законності дій Управління ДАБК під час видачі дозволу.
Основні правові висновки Верховного Суду:
- Посилання на принцип правової визначеності та значний ступінь готовності об’єкта будівництва не може бути підставою для відмови у позові про визнання протиправними дій та скасування рішення щодо видачі дозволу на будівництво, якщо судом не були досліджені та спростовані доводи про грубі порушення законодавства, допущені під час видачі дозвільного документа.
- Суди мають чітко розмежовувати функції державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Державний архітектурно-будівельний нагляд полягає в оцінці законності дій чи рішень цих органів, зокрема щодо видачі, реєстрації чи анулювання дозвільних документів, дотримання ними вимог містобудівного законодавства, будівельних норм і правил. ДІАМ перевіряє, чи правильно Управління ДАБК виконало свої контрольні функції, зокрема чи виявили вони порушення будівельних норм і правил замовником / підрядником та чи прийняли законні рішення щодо таких порушень.
- ДІАМ може зупинити дію дозволу на будівництво, якщо орган ДАБК видав дозвіл на виконання будівельних робіт, незважаючи на порушення замовником або підрядником будівельних норм чи інших вимог законодавства (зокрема, невідповідність проєктної документації, порушення містобудівних умов та обмежень). Проте це має ґрунтуватися на аналізі дій та рішень органу ДАБК, а не на прямій перевірці діяльності замовника або підрядника.
- Контроль суду за діями ДІАМ обмежується перевіркою законності процедури перевірки, дотримання процедури зупинення та строків подання позову; орган державного архітектурно-будівельного нагляду (ДІАМ) не має повноважень безпосередньо перевіряти дотримання замовником або підрядником будівельних норм, оскільки це функція контролю, яку виконують органи ДАБК.
- Розглядаючи позов про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, суд перевіряє законність дій ДІАМ у межах її наглядових функцій, передбачених статтею 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема аналізує: підстави для проведення ДІАМ перевірки рішення об`єкта нагляду; виявлені ДІАМ в рішенні органу ДАБК порушення вимог містобудівного законодавства, будівельних норм і правил; підстави для зупинення рішення, прийнятого об`єктом нагляду; докази, що спростовують презумпцію правомірності рішення об`єкта нагляду; дотримання органом державного архітектурно-будівельного нагляду двомісячного строку подання позову про скасування рішення, прийнятого об`єктом нагляду.
Постанова Верховного Суду від 13 травня 2025 року у справі №300/1129/24 (адміністративне провадження № К/990/2954/25).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
