Чоловік стояв на обліку у ТЦК та мав відстрочку, але ТЦК все одно виписав йому штраф 17 тисяч грн.
Третій апеляційний адміністративний суд скасував штраф ТЦК (постанова від 28 лютого 2025 року по справі 396/11/25).
Крім того, суд вказав, що поштове відправлення ТЦК було повернуто у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, але доказів обізнаності позивача щодо наявності поштового відправлення не надано, а судом не встановлено. Суд першої інстанції залишив вищевказані обставини поза увагою, не з`ясувавши доведеність належного оповіщення позивача про виклик до ТЦК.
Таким чином, колегія суддів апеляційного адмінсуду констатувала, що оскільки позивач не був належним чином оповіщений про виклик до відділу ТЦК, ним не було порушено вимоги Закону «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Обставини справи
Чоловік звернувся до суду з позовом до ТЦК про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із застосуванням штрафу в розмірі 17000 грн.
Вказав, що оскаржувана постанова ТЦК є неправомірною, відсутні будь-які докази, відеозаписи чи фотофіксація правопорушення. Крім того, позивач вказав що має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20.01.2025 у задоволені адміністративного позову відмовлено. Чоловік подав апеляційну скаргу.
Що вирішив апеляційний суд
Колегія суддів апеляційного суду вказала, що суд першої інстанції не врахував наступного.
Згідно з п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) ТЦК або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
- у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси місця проживання.
Проаналізувавши вищевказану норму в контексті обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що оскільки повістку надіслано позивачу засобами поштового зв`язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ТЦК є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Із копії конверту та довідки про причини повернення/досилання слідує, що поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а саме с. Коробчине (обслуговується пересувним відділенням за адресою та графіком надання послуг у населеному пункті). На довідці про причини повернення/досилання наявний відбиток «Укрпошта» з якого неможливо встановити дату, але відповідно до наданої копії перевірки статусу відстеження зазначена дата 26.11.2024 року.
Із відстеження встановлено, що поштове відправлення: прийнято 21.11.2024 року у м. Кропивницький, прибуло до відділення 26014 с. Коробчине - 22.11.2024 року (п`ятниця); повернення відправнику – «відсутність адресата за вказаною адресою» 26.11.2024 року (вівторок).
Відповідно до графіку роботи пересувного відділення №26014 (сайт Укрпошти) встановлено скорочений графік роботи даного відділення: Вт: 09:05-13:05, 09:05-13:05, Чт: 09:05-13:05, 09:05-13:05, Сб: 09:05-13:05, 09:05-13:05.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зауважує, що поштове відправлення було повернуто у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, але доказів обізнаності позивача щодо наявності поштового відправлення не надано, а судом не встановлено, оскільки відповідно до графіку роботи відділення №26014, в день прибуття поштового відправлення: 22.11.2024 року - п`ятниця, відділення не працювало, наступний робочий день субота: з 09:05 до13:05, наступні неділя та понеділок відділення не працює, повернуто відправнику: 26.11.2024 року – вівторок.
Суд першої інстанції залишив вищевказані обставини поза увагою, не з`ясувавши доведеність належного оповіщення позивача про виклик до ТЦК.
Таким чином, колегія суддів констатує, що оскільки позивач не був належним чином оповіщений про виклик до відділу ТЦК, ним не було порушено абз. 1 ч.1 та абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» , тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, відповідно примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач викликався повісткою на 1.12.2024 року для уточнення облікових даних. Зазначений виклик до ТЦК не є первинним, оскільки відповідно до наявного військово-облікового документу з мобільного додатку «РЕЗЕРВ+» позивач перебуває на військовому обліку в ТЦК (Новомиргород). Категорія обліку «військовозобов`язаний», дійсний до 7.02.2025 року. Номер в реєстрі «ОБЕРІГ». Також вказано, що дані уточнено 24.12.2024 року.
Більше того, відповідачу було достеменно відомо про те, що позивачу на підставі п.3, абз.3 частини 3 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Наведені обставини підтверджують відсутність складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Таким чином, всупереч вимогам правових норм, судом першої інстанції не були в повному обсязі з`ясовані всі обставини справи, в зв`язку з чим, постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, адміністративний позов чоловіка задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову ТЦК.
Крім того, суд стягнув на користь чоловіка за рахунок бюджетних асигнувань ТЦК судовий збір у розмірі 3028 гривень.
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», в інших справах суди вказали, що сама лише відмова особи від отримання повістки щодо призову на військову службу не є порушенням законодавства про мобілізацію (Шостий апеляційний адміністративний суд, постанова від 18 лютого 2025 року по справі № 756/10897/24), а також, що проходження ВЛК обмежено придатними можливе лише за направленням ТЦК, для чого ТЦК спочатку має викликати військовозобов'язаного повісткою (постанова ШААС по справі 754/14932/24).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
