Підпис особи, яка звертається з процесуальним документом до суду, підсумовує викладене вище за текстом, що тим самим унаочнює погодження з усім тим, що в ньому наведено. Таким чином, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після викладення основного тексту цього документа. На це вказав в ухвалі від 24 лютого 2025 року Верховний Суд по справі №930/771/23 про відшкодування моральної шкоди.
Так, суд першої інстанції позов визнав неподаним та повернув його позивачу. Судове рішення мотивовано тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі районного суду. Не погоджуючись з ухвалою районного суду, позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на це рішення суду.
Апеляційний суд повернув скаргу скаржнику, оскільки вважав, що апеляційна скарга не підписана заявником, зокрема не містила підпису під текстом апеляційної скарги або під відміткою про наявність додатків; наявний запис у лівому верхньому куті титульної сторін скарги за своєю суттю є візуванням документа, а не підписанням.
Позивач подав до Верховного Суду касаційні скарги на відповідні судові рішення апеляційного суду, які також не містять підпису після основного тексту документів.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду мав вирішити питання щодо призначення підпису та місця його розташування в письмовому документі, у тому числі в апеляційній / касаційній скарзі.
Закриваючи касаційне провадження, ОП КЦС ВС зазначила, що касаційні скарги позивача містять графічне відображення підпису, розташоване у лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом скарг, натомість не підписані після викладу тексту скарг.
Підпис перед текстом документа не виконуватиме посвідчувальної функції щодо його змісту, може виконувати інші завдання, зокрема візування.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду також вказав, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).
Наміром законодавця було структурувати вимоги до апеляційної скарги не лише у змістовному (перелік певної інформації, яку особа, що подає апеляційну скаргу, має викласти), а й логічно-послідовному (хронологічному) контексті – найменування суду, до якого подається апеляційна скарга, не повинне зазначатися наприкінці апеляційної скарги, а отже, й підпис особи, яка подає апеляційну скаргу, чи її представника не має розташовуватися на початку апеляційної скарги.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
