Підготовча робота з написання законопроекту, яким має бути врегульований порядок проведення поствоєнних виборів, ведеться. Однак його редакція буде залежати від того, як завершиться воєнний стан. Про це розповів спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв’ю Укрінформ.
Так, він підкреслив, що говорити про проведення виборів можна буде лише після завершення воєнного стану. Разом з тим, врегулювати порядок проведення перших поствоєнних виборів – це завдання поточного скликання парламенту.
«Я би дуже просив всіх дивитися на чинне законодавство, де у Виборчому кодексі і у законі про правовий режим воєнного стану чітко сказано: «Під час воєнного стану вибори не проводяться». Все інше – маніпуляції. Періодично політичним партіям треба «ходити в спортзал», вони підкачують свої «м'язи», закидуючи ту чи іншу «дезу». Я переконаний, що в Україні буде дотримано питання чинного законодавства. Тільки після завершення воєнного стану ми можемо говорити про початок тих чи інших виборів», зазначив спікер.
За його словами, дуже важливо, щоб ці вибори були насамперед демократичними і визнаними світом.
«Ми ще стикнемося з багатьма викликами, на які ми повинні дати відповідь. Це і як будуть голосувати наші військові, тому що це буде залежати від того, як буде завершений воєнний стан, як будуть голосувати наші громадяни, які знаходяться за межами країни, як ми запросимо сюди спостерігачів і як будуть голосувати переселенці.
Тут дуже багато таких специфічних питань, на які нам треба буде дати відповідь.
І ця відповідь повинна бути дана в цьому парламенті.
Адже унікальність теперішньої ситуації, що ті вибори, які будуть в Україні після завершення воєнного стану, не підпадають ні під одну кваліфікацію, яка є у нас в Конституції – а у нас передбачені чергові або позачергові вибори. Це ж так звані «постчергові», тобто поствоєнні вибори, і для їх проведення потрібен буде окремий законодавчий акт», зазначив Руслан Стефанчук.
Чи готуються зміни до виборчого законодавства
На питання, чи готується такий законопроект, спікер зазначив, що «певні підготовчі дії, звичайно, для написання цього законодавчого акту ми робимо».
«Зокрема ми зустрічалися з головою Центральної виборчої комісії, бо нам треба зрозуміти, що в нас робиться з реєстром виборців.
По-друге, в нас є багато дискутивних питань, які потім ми маємо вирішити. Знову ж таки, це залежить, коли і як завершиться воєнний стан.
Чи це будуть разом вибори Президента, парламенту і місцеві, чи вони будуть окремо.
Тобто, тут дуже багато питань, на які зараз ми не готові дати відповідь. Але ми пропрацьовуємо варіанти, плюси-мінуси по кожному питанню для того, щоб приймати його не з політичної доцільності, а з точки зору тієї прагматичної реальності, яка буде на момент завершення війни, а вона може бути різною», вказав Руслан Стефанчук.
Чи можуть вибори відбуватися одночасно
Щодо питання, чи будуть різні вибори проходити окремо чи разом, він зауважив, що «ми їх просто не зможемо математично провести всі разом, тому що, як мінімум, президентські можуть бути в два тури».
«Розумієте, якщо буде два тури, то просто якийсь один з турів можна проводити одразу. І той, й інший варіанти мають плюси і мінуси. Обидва варіанти мають свої ризики для проведення.
Наведу вам приклад. Умовно кажучи, якщо в Україні будуть вибори в один день в неділю, і уявімо, що цілий день, попри відсутність воєнного стану, Росія піднімає і саджає «тушки». Тобто, просто люди не мають можливості прийти на виборчі дільниці – і ми маємо дати відповіді на це питання.
Щоб просто зараз щось заявити, я повинен бути глибоко переконаний у обставинах, які будуть існувати на той момент. Просто сказати, щоб десь вийшов гучний заголовок, це неправильно. Я несу слова відповідальність за свої слова, тому буду готовий тільки тоді, коли ми будемо знати кінцеву ситуацію. Але ми пропрацьовуємо всі варіанти, всі плюси і мінуси, які можуть бути від того чи іншого рішення, яке буде імплементовано, а потім інкрустовано в цей законодавчий акт», підкреслив Руслан Стефанчук.
Щодо голосування через Дію
Щодо того, чи розглядається голосування на виборах через застосунок Дія, то на це питання спікер відповів однозначно: «Я думаю, що це нереалістично».
«На жаль, через те, що сьогодні відбувається в технологічному просторі, зокрема обхід найсучасніших способів захисту за допомогою deep fake, це зараз нереалістично.
Просто ми повинні зрозуміти що це можна робити тільки тоді, коли на 300% гарантовано, що технологічно це буде достовірно і це сприйматиме суспільство.
Якщо цього не буде, просто матиме місце поле для маніпуляцій, звинувачень один одного.
Тому, мені здається, треба бути відвертим, що це питання не юридичне, це питання технологічне», зауважив Стефанчук.
Стосовно скорочення кількості народних депутатів
«Хочу нагадати, що ще 29.08.2019 року Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради зміни до Конституції, де передбачалося скорочення народних депутатів до 300 людей.
На превеликий жаль, попередній Конституційний Суд, який очолював тодішній його очільник, дав негативний висновок на цей законопроект, чим заблокував його от розгляд у Верховній Раді.
Але я глибоко переконаний, що, безперечно питання зменшення кількості народних депутатів постане в українському суспільстві, і не тому, що хтось когось любить чи не любить. Тому що об'єктивно зменшилась кількість людей в Україні, які будуть представлені в єдиному законодавчому органі.
Коли було 52 млн, це одна розмова, а коли сьогодні людей набагато менше, безперечно, питання представництва в суспільстві повинно бути переглянуте. І я думаю, що якраз цифра 300 – це та цифра, про яку ми можемо говорити, і та цифра яка повинна стати розрахунковою для всіх подальших про процесів».
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
