Група народних депутатів на чолі з головою правоохоронного комітету парламенту Сергієм Іонушасом зареєстрували законопроект 13178 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо правового регулювання письмового провадження та вчинення окремих процесуальних дій.
Як зазначають автори, «на сьогодні існують перешкоди у здійсненні всебічного та ефективного судового розгляду кримінальних проваджень, зокрема у зв’язку з обмеженою кількістю питань, які можуть вирішуватись у письмовому провадженні».
Попри тривале існування цього інституту, випадки розгляду кримінальних справ у письмових провадженнях носять поодинокий характер. Упродовж 2018–2024 років лише у 4 кримінальних провадженнях було ухвалено судові рішення за результатами письмового касаційного провадження. Таким чином, інститут письмового провадження майже не застосовується під час розгляду кримінальних справ, зазначають депутати.
Сергій Іонушас разом з колегами вказують, що один із напрямків вдосконалення полягає в закріпленні положень про перегляд кримінальних проваджень про вчинення кримінальних проступків у касаційному письмовому провадженні, «оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не судом факту та не має повноважень досліджувати докази».
«Запропоновані зміни кореспондуються з чинними положеннями КПК, відповідно до яких суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінальних проступків у спрощеному проваджені за відсутності учасників судового провадження», додають автори.
Також депутати пропонують розширити сферу застосування письмового провадження.
За їх словами, під час кримінального провадження сторони періодично заявляють клопотання про зміну територіальної підсудності кримінальних проваджень, про роз’яснення судового рішення та про внесення виправлень у судове рішення.
На сьогодні розгляд цих питань здійснюється в судовому засіданні за участю сторін, належним чином повідомлених про дату і час. Наприклад, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше 5 днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
У деяких випадках забезпечити розгляд відповідного клопотання у визначені строки не видається за можливе, оскільки сторони кримінального провадження, зокрема підозрювані, обвинувачені, які тримаються під вартою, заявляють клопотання про особисту участь у судовому засіданні. У таких випадках судові засідання відкладаються на більш тривалі терміни для доставлення підозрюваних, обвинувачених, засуджених для забезпечення їх участі в розгляді цих питань.
Також, за словами депутатів, є випадки, коли учасники кримінального провадження заявляють клопотання про роз’яснення судових рішень з формальних підстав, намагаючись домогтися перегляду судових рішень.
«З метою сприяння розгляду кримінальних проваджень у розумні строки та унеможливлення зловживання процесуальними правами необхідні зміни до кримінального процесуального законодавства, відповідно до яких питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, про роз’яснення судового рішення та про внесення виправлень у судове рішення розглядатимуться виключно в письмовому провадженні за відсутності сторін кримінального провадження», зазначають депутати.
Крім того, для забезпечення ефективного вирішення питань про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого необхідно передбачити у КПК повноваження суддів користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Також у КПК не передбачена можливість продовження судового розгляду щодо обвинуваченого, який був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, у разі якщо такий обвинувачений не заперечує проти продовження судового розгляду та має можливість брати участь у судових засіданнях.
«Під час дії воєнного стану також має бути передбачена можливість передачі клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою іншому судді, визначеному в порядку, встановленому КПК адже у разі неможливості розгляду цього питання судом, що розглядає кримінальне провадження по суті, це зумовлює необхідність направлення відповідного кримінального провадження на новий розподіл матеріалів кримінального провадження, що однозначно не сприяє додержанню розумних строків судового провадження», вважають автори законопроекту.
Отже, законопроектом пропонується:
– передбачити у КПК, що письмовим провадженням є розгляд і вирішення апеляційного або касаційного провадження або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної або касаційної інстанції без участі учасників кримінального провадження та проведення судового засідання на підставі матеріалів кримінального провадження у випадках, встановлених КПК.
– доповнити статті 34, 379, 380 КПК та передбачити, що у письмовому провадженні вирішуються питання про:
- направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
- виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні
- роз’яснення судового рішення.
Про дату розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, які мають право до дати розгляду подати суду свої письмові пояснення чи заперечення. Суд, який вирішує питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, може витребувати в суді, у якому знаходяться матеріали кримінального провадження, інформацію, необхідну для вирішення питання по суті. Копія ухвали, за результатами розгляду відповідного подання чи клопотання, не пізніше наступного дня після її постановлення направляється учасникам кримінального провадження в порядку, визначеному КПК.
– надати суду повноваження користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру з метою вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
– доповнити ч. 1 статті 335 КПК та передбачити можливість продовження судового розгляду щодо обвинуваченого, який був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, чи за контрактом у разі, якщо такий обвинувачений не заперечує проти продовження судового розгляду та має можливість брати участь у судових засіданнях.
– внести зміни до статей 396, 403, 406, 407 КПК та врегулювати особливості письмового апеляційного провадження:
- наразі у статті 406 КПК передбачено право суду апеляційної інстанції ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності. Пропонується передбачити також можливість вирішувати в письмовому провадженні питання про закриття апеляційного провадження в зв’язку з відмовою від апеляційної скарги у випадку, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, відмовилась від неї до початку апеляційного розгляду, а вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами.
- доповнити ч. 1 статті 403 КПК положенням, відповідно до якого підозрюваний, обвинувачений може відмовитися від апеляційної скарги захисника, потерпілий може відмовитися від апеляційної скарги представника потерпілого.
- у статті 407 КПК передбачити повноваження суду апеляційної інстанції закрити апеляційне провадження за наслідками розгляду апеляційної скарги, а також змінити ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті
– доповнити статтю 428 КПК та збільшити строк відкриття касаційного провадження до 10 днів з дня надходження касаційної скарги, а також передбачити, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо є ухвала про закриття касаційного провадження у зв’язку з відмовою особи від поданої раніше касаційної скарги на це саме судове рішення або є постанова про залишення касаційної скарги особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення з аналогічної підстави.
– внести зміни до статей 427, 434, 435 КПК та передбачити ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення за результатами письмового провадження у разі:
1) касаційного розгляду кримінальних проваджень щодо кримінальних проступків;
2) якщо учасники кримінального провадження не висловили бажання брати участі у касаційному розгляді;
3) перегляду ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвал суду апеляційної інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті;
4) розгляду питань про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, про виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні, а також про роз’яснення судового рішення.
– доповнити пункт 20-5 Перехідних положень КПК та передбачити, що положення абзацу 5 цього пункту щодо можливості передачі клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 3 статті 35 КПК, або головуючому, а за його відсутності – іншому судді зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, також застосовуються під час дії надзвичайного або воєнного стану.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
