Особа, яка зазначила електронну адресу в процесуальних документах, вважається повідомленою про судові рішення, направлені за цією адресою, незалежно від фактичного ознайомлення, оскільки на неї покладається обов’язок проявляти процесуальну обачність.
Суд вправі відмовити у відкритті апеляційного провадження, якщо заявник не усунув процесуальні порушення, що стали підставою для повернення первісної скарги, і продовжує зловживати процесуальними правами (використовувати образливу риторику, що суперечить вимогам до офіційного спілкування).
На це вказав Верховний Суд у постановы від 28 лютого 2025 року по справі №120/379/21-а (адміністративне провадження №К/990/44118/24).
Обставини справи
Верховний Суд розглянув касаційну скаргу фізичної особи на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Суд залишив скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін, визнавши, що апеляційний суд діяв у межах процесуального законодавства.
Фізична особа звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до територіального Управління Пенсійного фонду України та територіального Управління соціального захисту населення, у якому просила визнати їхню бездіяльність протиправною та зобов’язати перерахувати та виплачувати пенсію, здійснити доплати та адресну допомогу. Позов також містив клопотання про витребування пенсійної справи та листування з органами.
Суд першої інстанції ухвалою від 25 січня 2021 року позовну заяву повернув.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, яка 15 березня 2021 року була повернута судом апеляційної інстанції через зловживання процесуальними правами, а саме, у зв’язку з використання образливої риторики у офіційному листуванні з органом державної влади.
Водночас, лише у грудні 2023 року позивач повторно подав апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року.
Вирішуючи питання поважності підстав пропуску строку, суд апеляційної інстанції, встановивши пропуску позивачем строку з’ясував, що позивач вже звертався з апеляційною скаргою до суду, яка ухвалою від 15 березня 2021 року була повернута та при зверненні вдруге зі скаргою допустив значний (більше двох років) пропуск строку, ухвалою від 19 серпня 2024 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав позивачу можливість звернутися з обґрунтованою заявою про поновлення процесуального строку.
Позивач, на виконання ухвали, звернувся із заявою, в якій у грубій та зневажливій формі висловлювався щодо суддів та працівників апарату суду апеляційної інстанції. Разом з тим така заява не містила доводів щодо поважності підстав пропуску строку.
Апеляційний суд в ухвалі від 5 вересня 2024 зробив зауваження позивачу щодо неможливості застосування різких висловлювань в офіційних документах та надав йому можливість повторно звернутися з обґрунтованою заявою про поновлення строку.
Однак, звертаючись із заявою про поновлення строку вдруге позивач фактично зазначив аналогічні мотиви, що й при зверненні з попередньою заявою.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 жовтня 2024 року визнав наведені підстави пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що позивач під час спілкування з судом не змінив зневажливу (образливу) риторику щодо працівників суду, а також не навів жодних поважних підстав пропуску строку.
Вважаючи рішення суду таким, що порушує право на доступ до суду позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Позивач свою незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції обґрунтовував тим, що не отримував копії ухвали про повернення скарги і лише у грудні 2023 році дізнався про неї, повторно подавши апеляційну скаргу.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу фізичної особи без задоволення, підтвердивши, що скаржник не проявив належної обачності щодо ознайомлення зі станом провадження у справі. Ухвала від 2021 року була направлена на електронну адресу, зазначену ним у процесуальних документах, а також була доступна у публічному реєстрі.
Суд зазначив, що сторона повинна добросовісно користуватися процесуальними правами, цікавитись ходом справи в розумні строки та утримуватись від образливих висловлювань у процесуальних документах. Порушення цього обов’язку позбавляє особу можливості вимагати поновлення строків на апеляційне оскарження.
У постанові підкреслено, що особа, яка надає електронну адресу у судовому процесі, зобов’язана отримувати повідомлення цим каналом. Водночас наявність ухвали в офіційному реєстрі також покладає на особу обов’язок ознайомитись з її змістом.
Основні правові висновки Верховного Суду у цій справі:
- особа, яка зазначила електронну адресу в процесуальних документах, вважається повідомленою про судові рішення, направлені за цією адресою, незалежно від фактичного ознайомлення, оскільки на неї покладається обов’язок проявляти процесуальну обачність;
- суд вправі відмовити у відкритті апеляційного провадження, якщо заявник не усунув процесуальні порушення, що стали підставою для повернення первісної скарги, і продовжує зловживати процесуальними правами (використовувати образливу риторику, що суперечить вимогам до офіційного спілкування).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
