Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував до прийняття в цілому законопроект 12141 про внесення змін до Закону «Про міжнародний комерційний арбітраж» щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу.
Його ініціаторами виступає широка група народних депутатів, зокрема Микола Стефанчук, Іван Калаур, Роман Бабій, Олександр Мережко. Автори пояснюють, що правове поле та відповідні інструментарії для залучення іноземних інвестицій, необхідних для відбудови України, слід готувати уже зараз. Важливий напрямок пов’язаний з розвитком України як місця інвестиційного арбітражу, в результаті чого наша держава має стати місцем арбітражу для розгляду інвестиційних спорів іноземного інвестора з Україною чи іншою державою.
«Загальновизнаним є той факт, що багато інвестиційних спорів розглядаються в Міжнародному центрі з врегулювання інвестиційних спорів (ICSID) відповідно до Вашингтонської конвенції, членом якої є Україна та інші держави.
Однак практика останніх років показує, що сторони інвестиційних спорів шукають інші, більш комфортні, швидкі і менш затратні способи розв’язання таких спорів, надаючи перевагу арбітражним інститутам, які поряд з комерційними почали розглядати й інвестиційні спори, тобто спори між інвестором і приймаючою державою. Це, наприклад, Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольму (SСС), Лондонський міжнародний арбітражний суд (LСІА), Сінгапурський міжнародний арбітражний центр (SІАС), Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торговій палаті (ІСС) тощо.
Кожна держава самостійно визначає свою інвестиційну політику, встановлюючи на підставі національного законодавства, а також принципів і норм міжнародного права, правила і положення інвестиційних договорів, умови доступу на свою територію іноземних інвестицій і порядок вирішення міжнародних інвестиційних спорів.
Тому пропонується надати законом право розглядати інвестиційні спори комерційному арбітражу з його місцезнаходженням на території України.
У цьому випадку Україна стає місцем розгляду інвестиційних спорів як для спорів інвесторів з нашою державою, так і для спорів інвесторів з іноземними державами» - зазначають ініціатори законопроекту.
Передбачено, що закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Однак зміни, які будуть внесені цим законом щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу, будуть поширюватися також на арбітражні угоди, укладені до набрання чинності цим законом.
Кабміну доручається:
- під час підготовки проектів нових двосторонніх угод про сприяння та взаємний захист інвестицій, перегляду чинних угод, а також укладення угод про вільну торгівлю, що містять положення про захист інвестицій, передбачати можливість зазначення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України як одного з варіантів для врегулювання спорів між державою та інвестором;
- рекомендувати підприємствам (установам, організаціям), управління якими здійснюють Кабмін, центральні органи виконавчої влади, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, під час укладення зовнішньоекономічних договорів, які містять арбітражні застереження, включати арбітражні застереження з посиланням на національні постійно діючі арбітражні установи з метою економії коштів на представництво та захист прав та інтересів таких підприємств (установ, організацій), у разі виникнення зовнішньоекономічних спорів;
- у рамках реалізації державно-приватного партнерства у проектах відповідних угод, у разі якщо вони містять арбітражне застереження, передбачати можливість включення арбітражних застережень з посиланням на національні постійно діючі арбітражні установи.
Сфера застосування
Так, пропонується визначити, що арбітраж – це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України, або філією (представництвом) іноземної арбітражної установи, зареєстрованої відповідно до законодавства України.
У статті 1 закону пропонується визначити, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися:
- спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору на момент укладення арбітражної угоди знаходиться за кордоном або якщо сторони явно домовились про те, що предмет арбітражної угоди пов’язаний більше ніж з однією державою, або одне з наступних місць знаходиться за межами держави, в якій сторони мають свої комерційні підприємства:
- місце арбітражу, якщо воно визначено в арбітражній угоді або відповідно до неї;
- будь-яке місце, в якому повинна бути виконана значна частина зобов’язань, що виникають із договірних або інших цивільно-правових відносин;
- місце, з яким найбільш тісно пов’язаний предмет спору
- спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об’єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб’єктами права України;
- спори між адміністратором за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями, якщо принаймні одна зі сторін спору є підприємством з іноземними інвестиціями.
Міжнародний комерційний арбітраж розглядає також спори за участю інвестора (іншого учасника інвестиційної діяльності) та держави (її органів та установ) або міжурядової організації у зв’язку із здійсненням інвестиційної діяльності на території України чи іншої держави, що виникають на підставі міжнародного договору, закону України, іншого нормативно-правового акта або угоди сторін, яка міститься у контракті чи іншому документі.
Органи для виконання певних функцій сприяння та контролю щодо арбітражу
У п. 1 статті 6 буде визначено, що функції, зазначені в пунктах 3 та 4 статті 11, пункті 3 статті 13, статті 14, для арбітражу, утвореного спеціально для розгляду окремої справи, виконуються Президентом Торгово-промислової палати України, а для постійно діючих арбітражних установ та філії (представництва) іноземної арбітражної установи – органом, визначеним регламентом відповідної арбітражної установи.
Призначення арбітрів
В п. 3 статті 11 встановлюється, що у разі відсутності угоди щодо призначення арбітра чи арбітрів:
- при арбітражі з 3-ма арбітрами кожна сторона призначає одного арбітра, і двоє призначених таким чином арбітрів призначають третього арбітра; якщо сторона не призначить арбітра протягом 30 днів після отримання прохання про це від другої сторони або якщо двоє арбітрів протягом 30 днів з моменту їх призначення не домовляться про призначення третього арбітра, на прохання будь-якої сторони арбітр призначається органами, зазначеними у пункті 1 статті 6;
- при арбітражі з одноособовим арбітром, якщо сторони не домовляться про вибір арбітра, на прохання будь-якої сторони арбітр призначається органами, зазначеними у пункті 1 статті 6 (тобто, Президентом ТПП або органом, визначеним регламентом відповідної арбітражної установи).
У пункті 4 ст. 11 передбачається, що якщо під час процедури призначення, узгодженої сторонами одна із сторін не дотримується такої процедури; або сторони або два арбітри не можуть досягти згоди згідно з такою процедурою; або третя особа, включаючи установу, не виконує яку-небудь функцію, покладену на неї згідно з такою процедурою, то будь-яка сторона може просити органи, зазначені у пункті 1 статті 6, вжити необхідних заходів, якщо тільки угода про процедуру призначення не передбачає інших способів забезпечення призначення.
Рішення з будь-якого питання, що приймається згідно з пунктом 3 або 4 статті 11 органами, зазначеними у пункті 1 статті 6, не підлягає оскарженню. При призначенні арбітра орган зважає на будь-які вимоги, що ставляться до кваліфікації арбітра угодою сторін, і такі міркування, які можуть забезпечити призначення незалежного і неупередженого арбітра, а в разі призначення одноособового або третього арбітра бере також до уваги бажаність призначення арбітром особи іншого громадянства, ніж громадянство, до якого належать сторони.
Процедури відводу арбітра і припинення мандата
В пункті 3 статті 13 пропонується встановити, що якщо заяву про відвід при застосуванні будь-якої процедури, узгодженої сторонами, або процедури, передбаченої пунктом 2 цієї статті, не задоволено, сторона, що заявляє відвід, може протягом 30 днів після отримання повідомлення про рішення про відхилення відводу просити органи, зазначені у пункті 1 статті 6, прийняти рішення про відвід; таке рішення не підлягає ніякому оскарженню; поки таке прохання чекає на своє вирішення, третейський суд, включаючи арбітра, якому заявлено відвід, може продовжувати арбітражний розгляд та винести арбітражне рішення.
В пункті 1 статті 14 визначено, що у разі якщо арбітр юридично або фактично виявляється неспроможним виконувати свої функції або невиправдано довго не виконує їх з інших причин, його мандат втрачає чинність, якщо арбітр бере самовідвід або сторони домовляються про припинення мандата. В інших випадках, якщо зберігаються розбіжності щодо будь-якої з таких підстав, будь-яка сторона може звернутися до органів, зазначених у статті 6, з проханням вирішити питання про припинення дії мандата; таке рішення не підлягає ніякому оскарженню.
Зміни до Положення про МКАС при ТПП
Пункти 1 і 2 Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (додаток № 1 до Закону «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 року № 4002-XII) пропонується викласти в такій редакції:
Міжнародний комерційний арбітражний суд є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), юридичною особою, що здійснює свою діяльність згідно із Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж», іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Торгово-промислова палата України затверджує Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду та сприяє його діяльності.
До Міжнародного комерційного арбітражного суду можуть за угодою сторін передаватися на вирішення:
- спори з договірних та інших цивільноправових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору на момент укладення арбітражної угоди знаходиться за кордоном або якщо сторони явно домовились про те, що предмет арбітражної угоди пов’язаний більше ніж з однією державою, або одне з наступних місць знаходиться за межами держави, в якій сторони мають свої комерційні підприємства:
- місце арбітражу, якщо воно визначено в арбітражній угоді або відповідно до неї;
- будь-яке місце, в якому повинна бути виконана значна частина зобов’язань, що виникають із договірних або інших цивільно-правових відносин;
- місце, з яким найбільш тісно пов’язаний предмет спору;
- спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України;
- спори між адміністратором за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями, якщо принаймні одна зі сторін спору є підприємством з іноземними інвестиціями.
Зовнішньоекономічні відносини, спори з яких можуть бути передані на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, стосуються, зокрема, відносин купівлі-продажу (поставки) товарів, виконання робіт, надання послуг, обміну товарами та/чи послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торгового представництва і посередництва, оренди (лізингу), науково-технічного обміну, обміну іншими результатами творчої діяльності, спорудження промислових та інших об'єктів, ліцензійних операцій, інвестицій, кредитно-розрахункових операцій, страхування, спільного підприємництва та інших форм промислової і підприємницької кооперації.
Міжнародний комерційний арбітражний суд розглядає також спори за участю інвестора (іншого учасника інвестиційної діяльності) та держави (її органів та установ) або міжурядової організації у зв’язку із здійсненням інвестиційної діяльності на території України чи іншої держави, що виникають на підставі міжнародного договору, закону України, іншого нормативно-правового акта або угоди сторін, яка міститься у контракті чи іншому документі.
Зміни до Положення про Морську арбітражну комісію при ТПП
Пункт 1 Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України (додаток №2 до Закону «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 року № 4002-XII) викласти в такій редакції.
Морська арбітражна комісія є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), юридичною особою, що здійснює свою діяльність згідно із Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж», іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Торгово-промислова палата України затверджує Регламент Морської арбітражної комісії та сприяє її діяльності.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
