Суд може замінити військовослужбовцю покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років службовим обмеженням на той самий строк, якщо таке покарання не створює надмірного тягаря для особи і спрямоване на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та захистом основоположних прав людини.
На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 20 травня 2025 року по справі №592/5221/22.
Обставини справи
Військовослужбовець без поважних причин вчасно не з'явився на службу.
Місцевий суд визнав військовослужбовця винуватим та засудив за ч. 5 ст. 407 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, з позбавленням військового звання «молодший сержант». На підставі ст. 62 КК замінив особі основне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки на тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 2 роки.
Апеляційний суд змінив цей вирок. Вказав вважати військовослужбовця засудженим за ч. 5 ст. 407 КК із застосуванням ст. 69 КК до призначеного судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, з позбавленням військового звання «молодший сержант». На підставі ст. 58 КК призначив йому остаточне покарання у виді службового обмеження на строк 2 роки з відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення 20%.
У касаційній скарзі прокурор стверджує, що апеляційний суд належним чином не обґрунтував та не навів мотивів, із яких він дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні, з огляду на конкретні обставини вчинення ним злочину.
Позиція Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду залишив без зміни ухвалу апеляційного суду.
ККС ВС вказав, що враховуючи фактичні обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, суд може замість позбавлення волі на строк не більше 2-х років призначити покарання у виді службового обмеження на той самий строк, яке застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від 6 місяців до 2-х років.
При цьому із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10 до 20%, а під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання (ст. 58 КК).
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни вироку місцевого суду, застосувавши до особи саме приписи ст. 58 КК і призначивши останньому замість раніше визначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки остаточне покарання у виді службового обмеження на строк 2 роки з відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення 20%, змінивши тим самим ст. 62 КК, яку застосував суд першої інстанції.
Суд касаційної інстанції погодився з таким висновком суду апеляційної інстанції.
Як обґрунтовано зазначив апеляційний суд, визначене таким чином остаточне покарання у виді службового обмеження не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав людини, – воно має бути законним (несвавільним) і пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
