Кабмін планує реформу системи спрощеного оподаткування – Меморандум з МВФ

13:39, 1 липня 2025
Українська влада у Меморандумі з МВФ вказала, що планує провести комплексну реформу системи спрощеного оподаткування з метою обмеження сфери застосування та можливостей для зловживань.
Кабмін планує реформу системи спрощеного оподаткування – Меморандум з МВФ
Слідкуйте за найактуальнішими новинами в наших групах Facebook та Telegram.

Українська влада в оновленому Меморандумі з МВФ записала низку подальших дій для посилення збору податків та виведення бізнесу з тіні.

Як зазначає МВФ, ефективне впровадження Національної стратегії доходів (НСД) є надзвичайно важливим для покращення збору податків. Також МВФ вказує, що законопроект «щодо вимог до звітності операторів цифрових платформ має бути швидко прийнятий, щоб вивести значний та зростаючий сектор економіки з тіні». Нагадаємо, йдеться про законопроект 13232 , відповідно до якого Державна податкова служба зможе отримувати на запит дані про рух і залишок коштів на банківських рахунках підзвітних продавців онлайн-платформ. Тобто, податковій буде розкриватися банківська таємниця стосовно рахунків громадян, які знаходять через ці платформи клієнтів для надання сервісних послуг, продають товари, пропонують до оренди житло тощо.

МВФ закликає українську владу докласти додаткових зусиль для вирівнювання умов між звичайними платниками податків, «спрощенцями» та неоподаткованою тіньовою економікою.

«Наприклад, більш суворі зусилля зі збору ПДВ з роздрібних підприємств забезпечили б оподаткування товарів, вироблених у тіньовій економіці та контрабандного імпорту, в точці продажу», йдеться у документі.

Отже, у розділі «Мобілізація доходів» український уряд вказує, що короткострокові заходи податкової політики зосереджені на збільшенні надходжень від акцизів та оптимізації податкових привілеїв.

«Відповідно до НСД, ми також плануємо краще та раціональніше визначати податкові пільги, мінімізувати втрати доходів та уникнути компромісів щодо справедливості та економічної ефективності.

До кінця вересня 2025 року ми визначимо еталонну податкову систему для кожного основного податку (податок на прибуток підприємств, ПДВ, податок на доходи фізичних осіб та акцизний податок). Ми проведемо всебічну інвентаризацію податкових витрат, пов'язаних з цими основними податками», зазначає уряд у Меморандумі.

Далі уряд вказує, що протягом наступних кількох років будуть здійснені важливі реформи податкової політики. Окрім оптимізації податкових пільг, Україна посилить мобілізацію доходів зокрема шляхом визначення принципів оподаткування віртуальних активів.

«У майбутньому ми розглянемо реформи, щоб зробити податкову систему більш справедливою (наприклад, через більш прогресивний податок на доходи фізичних осіб).

Також ми плануємо провести комплексну реформу системи спрощеного оподаткування (СО) з метою обмеження сфери застосування та можливостей для зловживань.

Реформа системи СО буде спрямована на мінімізацію можливостей для середнього та великого бізнесу легально ухилятися від сплати податків або приховувати від оподаткування обсяги продажу товарів та послуг, включаючи незаконно імпортовані або вироблені товари; вона також матиме на меті зробити економічно неможливим використання системи СО для переведення правової основи трудових відносин на цивільне право (тобто, наймати працівників як ФОПів – прим. ред.)», вказує уряд.

Йдеться про заходи, які:

  • обмежать можливість для суб'єктів господарювання повертатися до використання СО після їх переходу на загальну систему оподаткування
  • перегляд підходів до визначення та індексації порогів для СО та
  • звуження критеріїв відповідності СО, виключивши певні види діяльності.

Однак український уряд також зазначає, що такі реформи податку на доходи фізичних осіб та СО вимагають адміністративних реформ, зокрема, питання можливого розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації щодо суми коштів, отриманих на банківські рахунки платників податків.

Крім того, Україна вказала на законодавчі зміни для введення вимог до звітності для операторів цифрових платформ та міжнародного обміну даними, що дозволить ДПС отримувати дані від операторів цифрових платформ та міжнародних органів про доходи фізичних осіб, які отримують доходи без реєстрації фізичної особи-підприємця або використання системи СО.

«Це стане ефективним інструментом для контролю своєчасності, точності та повноти декларування таких доходів, і сприятиме значному розширенню податкової бази за рахунок включення фізичних осіб, чий дохід наразі не оподатковується.

Цей захід сприятиме мобілізації доходів та гармонізації українського податкового законодавства з законодавством ЄС та стандартами ОЕСР, і стане першим кроком до реформування системи СО шляхом впровадження нових цифрових інструментів контролю ДПС», вказує уряд.

«Ми подали відповідні законодавчі зміни до Парламенту 30 квітня 2025 року (структурний маяк, кінець квітня 2025 року, виконано). Ми прагнемо швидкого прийняття до кінця 2025 року. Для подальшого стимулювання податкової дисципліни законопроект передбачає 5-відсотковий податок з обороту на дохід, отриманий через цифрові платформи. Закон не вводитиме нових винятків з ПДВ.

Як заплановано в НСД, у 2025 році ми подамо законодавчі зміни до Кабінету Міністрів України для впровадження правил боротьби з практиками ухилення від сплати податків, які враховують вимоги Директиви ЄС щодо протидії ухиленню від сплати податків та найкращі міжнародні практики запобігання ухиленню від сплати податків та забезпечують ефективний захист податкової бази від розмивання та виведення прибутку», вказує уряд.

Також уряд зазначив, що готовий вжити додаткових фіскальних заходів у разі реалізації негативного сценарію.

«Зокрема, ми керуватимемося Національною стратегією доходів (НСД), яка є наріжним каменем наших зусиль щодо посилення мобілізації доходів. Паралельно ми також визначимо додаткове внутрішнє фінансування, якщо це необхідно, щоб забезпечити швидке закриття фінансових розривів без шкоди для економічної та фінансової стабільності або стійкості боргу. Ми також готові використовувати наші валютні резерви, коригувати нашу монетарну політику та перекалібрувати валютні обмеження для підтримки макрофінансової стабільності за потреби. Це дуже складні дії з балансування, і ми вітаємо той факт, що наші партнери готові надати додаткові фінансові ресурси, достатні для закриття фінансових розривів та збереження стійкості боргу за несприятливого сценарію; ми рішуче налаштовані виконати свою частину роботи, щоб забезпечити справедливий розподіл тягаря коригування», зазначив уряд у Меморандумі.

Крім того, у Меморандумі йдеться про те, що Україна завершує розробку ІТ-рамки для програми електронного аудиту (e-audit), яка автоматично перевірятиме узгодженість податкових декларацій з іншими даними. Повну працездатність програми e-audit планують забезпечити до кінця 2025 року.

Також в уряді працюють над підвищенням ефективності обміну інформацією з іноземними компетентними органами; ІТ-рішеннями для більш ефективного стягнення непогашених податкових заборгованостей, які є стягуваними та безспірними (або щодо яких вичерпано процес оскарження). Запуск планується до кінця 2025 року.

Додатково зазначено, що у середині травня було створено робочу групу для розробки оперативного плану консолідації ІТ-систем Міністерства фінансів, Державної податкової служби (ДПС) та Державної митної служби (ДМС) — це масштабна реформа, спрямована на модернізацію адміністрування доходів.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», уряд вже подав до Верховної Ради законопроект 13233 про реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів громадян. Реєстр буде вести Державна податкова служба.

Також Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроект 13232, відповідно до якого продавцям речей на онлайн-платформах у певних випадках доведеться платити до 23% податків з отриманих коштів.

Також Державна податкова служба зможе отримувати на запит дані про рух і залишок коштів на банківських рахунках підзвітних продавців онлайн-платформ. Тобто, податковій буде розкриватися банківська таємниця стосовно рахунків громадян, які знаходять через ці платформи клієнтів для надання сервісних послуг, продають товари, пропонують до оренди житло тощо.

Крім того, у Бюджетній декларації на 2026-2028 роки Кабмін передбачив розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Головне за день
Сьогодні день народження святкують
  • Аліна Павловська
    Аліна Павловська
    суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
  • Валентин Шроль
    Валентин Шроль
    суддя Київського апеляційного суду
  • Олег Гончарук
    Олег Гончарук
    суддя Господарського суду Чернівецької області
  • Катерина Васильєва
    Катерина Васильєва
    суддя Святошинського районного суду міста Києва
  • Андрій Бутенко
    Андрій Бутенко
    суддя Одеського окружного адміністративного суду