Кабмін у Бюджетній декларації на 2026-2028 роки, як і анонсував міністр фінансів Сергій Марченко, передбачив два сценарії розвитку подій: базовий та альтернативний.
Щодо альтернативного сценарію, то, як зазначає уряд, «наявність надзвичайної невизначеності щодо подальшої реалізації безпекових ризиків потребує передбачення окремого розділу, що окреслить коло питань, які потребуватимуть швидкої реакції української влади, міжнародних партнерів України та суспільства в умовах продовження збройної агресії».
Так, у розділі «бюджетна політика» йдеться про те, що необхідно напрацювати пакет заходів, який забезпечить надходження до держбюджету для покриття додаткових видатків на сектор безпеки і оборони. Можливими заходами і підходами визначені:
- спрямування фіскального простору, який передбачено на 2026 рік в обсязі 153 млрд грн (за базовим сценарієм). Фіскальний простір буде слугувати резервом для покриття непередбачених видатків;
- проведення аналізу видаткової частини з метою визначення її актуальності і пріоритетності в умовах дії альтернативного сценарію.
Видатки, які є неактуальними або непріоритетними, під час розгортання альтернативного сценарію мають бути скорочені, а вивільнений ресурс може бути спрямований на фінансування заходів сектору безпеки і оборони;
- збільшення надходження доходів до держбюджету, зокрема із урахуванням реалізації положень Національної стратегії доходів. Зазначені заходи включатимуть перегляд чинних податкових пільг, перегляд чинних пропорцій розподілу окремих загальнодержавних податків (податків, які сплачують окремі категорії платників) між державним та місцевими бюджетами;
- додаткове збільшення дефіциту державного бюджету. Для цього будуть проведені консультації з міжнародними партнерами, зокрема МВФ.
Також Кабмін визначив ризики, що впливають на підвищення витрат державного бюджету або недофінансування пріоритетних програм та проектів:
- виконання державою гарантійних зобов’язань у разі неможливості суб’єктів господарювання виконати свої зобов’язання перед кредиторами в обсязі, що перевищує запланований
- необхідність здійснення значних витрат на національну безпеку і оборону, соціальні виплати;
- скорочення або зупинення військової допомоги США;
- компенсація суб’єктам ринку природного газу, на яких Кабміном покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу;
- компенсація різниці в тарифах, що підлягає врегулюванню згідно із Законом «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення»;
- можливість виникнення витрат на підтримку державних банків внаслідок реалізації кредитного та інших ризиків;
- обмежене фінансування бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва», що призводить до виникнення квазізаборгованості із компенсації відсотків перед уповноваженими банками за кредитами суб’єктів підприємництва, наданими в рамках державної програми «Доступні кредити 5—7—9 %»;
- можливість виникнення витрат на фінансову підтримку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи та виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України;
- у зв’язку із збройною агресією РФ проти України зростання чисельності отримувачів пенсійних виплат, зокрема пенсії по інвалідності та по втраті годувальника, та збільшення потреби у видатках на їх виплату;
- прийняття судових рішень з питань пенсійного забезпечення та зростання потреби у видатках на їх виконання;
- дефіцит фінансування заходів із врегулювання спорів та юридичного представництва у справах, за позовами іноземних суб’єктів до України та за позовами України до іноземних суб’єктів, наслідком чого є прийняття рішень проти України;
- потреба додаткового фінансування для погашення заборгованості відповідно до рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих проти України;
- невиконання рішень ЄСПЛ у справах проти України та недостатнє фінансування витрат на оплату послуг юридичних радників для забезпечення інтересів держави у Європейському суді з прав людини;
- прийняття нормативно-правових актів без визначення ресурсів для їх фінансового забезпечення.
Серед ризиків, що впливають на зменшення ресурсної частини державного бюджету:
- послаблення або затримка фінансової підтримки України із сторони міжнародних партнерів;
- недостатній рівень здійснення заходів, визначених Планом України, та обумовлене цим зменшення обсягів зовнішньої фінансової підтримки, що надається Європейським Союзом в рамках Ukraine Facility;
- низький попит на боргові інструменти Уряду;
- неможливість реалізувати об’єкти великої та малої приватизації через відсутність попиту;
- недонадходження до державного бюджету коштів фінансового резерву для фінансування заходів, пов’язаних із припиненням експлуатації і зняттям з експлуатації ядерних установок.
Як вказав уряд, перелік наведених фіскальних ризиків не є вичерпним та буде залежати від зміни ситуації на фронті, зовнішніх та внутрішніх умов економічного розвитку, виникнення нових викликів для країни.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
