Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти в цілому як закон законопроект 12406 про внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу та Закону «Про санкції» щодо встановлення відповідальності за порушення спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
«Судово-юридична газета» проаналізувала порівняльну таблицю до другого читання і поправки, які вирішив врахувати комітет. Зокрема, серед таких врахованих поправок – норма про непоширення санкцій на перерахування коштів на підтримку ЗСУ і держави.
Зміни до Кримінального кодексу
Отже, у ст. 49, яка регулює звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, буде передбачено, що давність не застосовується за порушення спеціального економічного та іншого обмежувального заходу (санкції).
У ст. 55 буде передбачено, що позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове покарання за порушення санкцій призначається на строк від 10 до 15 років.
В ст. 96-1 встановлюється, що спеціальна конфіскація за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна застосовується у разі порушення санкцій.
В ст. 96-3 буде встановлено, що підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи порушення санкцій.
Стаття 96-9 передбачатиме, що ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою порушення санкцій. Однак ліквідація не застосовується до банку, страховика, кредитної спілки у разі вчинення їх уповноваженими особами порушення санкцій.
Розділ I Особливої частини КК доповнюється статтею 114-3 «Порушення спеціального економічного та іншого обмежувального заходу (санкції)».
- Відповідно до неї умисне невиконання чи перешкоджання виконанню санкції – карається штрафом від 425 000 до 850 000 грн або позбавленням волі на строк від 2 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років або без такого.
- Умисний обхід санкції – карається штрафом від 850 000 грн до 1 275 000 грн або позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років або без такого.
- Ці діяння вчинені шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чи особою, яка надає публічні послуги, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою, або предметом якого були активи у великому розмірі, – карається позбавленням волі на строк від 6 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років або без такого.
- Особа, крім організатора, звільняється від відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона добровільно до притягнення до кримінальної відповідальності повідомила про вчинення цього злочину та сприяла його розкриттю.
Приміткою до цієї статті буде визначено наступне.
Під санкцією в цій статті слід розуміти такі санкції, застосовані відповідно до Закону «Про санкції»:
- секторальна санкція;
- персональна санкція, передбачена пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 12, 16, 19 або пунктом 24-1 частини першої статті 4 зазначеного Закону;
- персональна санкція, передбачена пунктом 25 частини першої статті 4 зазначеного Закону в частині зупинення фінансових операцій, заборони укладення договорів/вчинення правочинів та зупинення операцій за рахунками фізичної/юридичної особи.
Обходом санкцій є дії, передбачені новою статтею 5-5 Закону «Про санкції».
Відповідальність за порушення санкцій, передбачених пунктами 1, 2, 4, 5, 12 або 25 частини першої статті 4 Закону «Про санкції», настає за умови, якщо сукупна вартість предмета порушення перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або якщо предметом були товари військового призначення чи подвійного використання незалежно від їх вартості.
Великим розміром у цій статті визнається розмір активів, сукупна вартість яких у 3000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Під особами, які надають публічні послуги, у цій статті слід розуміти осіб, зазначених у частині першій статті 365-2 КК.
Також у ст. 382, яка встановлює відповідальність за невиконання судового рішення буде передбачено відповідальність за умисне невиконання або перешкоджання виконанню судового рішення про застосування санкції, передбаченої п. 11 ч. 1 статті 4 Закону «Про санкції». Це каратиметься позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Зміни до Кримінального процесуального кодексу
У ст. 216 підслідність порушення санкцій буде закріплена за слідчими органів безпеки. В статті 297-1 закріплять можливість проводити спеціальне досудове розслідування за порушення санкцій.
Зміни до закону «Про санкції»
Статтю 6 «Прикінцеві положення» пропонується доповнити пунктом 5, згідно з яким під час дії воєнного стану, та протягом одного року, наступного за роком його припинення або скасування, передбачені цим законом санкції не поширюються на перерахування коштів на спеціальний рахунок Нацбанку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабміну, міністерств та інших державних органів, відкриті для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України.
У ст. 4 встановлюється, що передбачені цим законом санкції не поширюються на:
- сплату судового збору;
- добровільне безоплатне відчуження/передачу на користь держави Україна активів особою, щодо якої застосовано санкції;
- сплату штрафних санкцій та пені за порушення законодавства до державного і місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, на рахунки державних органів, органів місцевого самоврядування;
- оплату житлово-комунальних послуг;
- перерахування коштів на спеціальний рахунок Національного банку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабміну, міністерств та інших державних органів, відкриті для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України;
- укладення з фізичною та/або юридичною особою, до якої застосовано санкції, договору про надання професійної правничої (правової) допомоги на підставі та у порядку, визначених Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», виконання такого договору. Порядок оплати послуг у сфері професійної правничої (правової) допомоги і методика обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають правничу допомогу фізичній чи юридичній особі, до якої застосовано санкції, затверджуються Кабміном.
Закон доповнюється статтею 5-5 «Відповідальність за порушення та/або обхід санкцій».
Відповідно до неї забороняється вчиняти діяння (дії чи бездіяльність), спрямовані на порушення та/або обхід санкції (санкцій), застосованої (застосованих) згідно з цим Законом.
Обходом санкції у розумінні цього Закону є:
- набуття активів, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх належність особі, до якої застосовано санкцію у виді блокування активів, або переміщення, зміна форми (перетворення) таких активів, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження таких активів або володіння ними, контролю над ними, прав на такі активи, джерел їх походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що такі активи прямо чи опосередковано, повністю чи частково належать особі, щодо якої застосовано санкцію у виді блокування активів, або щодо яких така особа може здійснювати дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження. Набуття заблокованих активів є обходом санкцій, якщо сукупна вартість таких активів перевищує 150 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня звітного року;
- доведення до банкрутства суб’єкта господарської діяльності, до якого або до кінцевого бенефіціарного власника якого застосовано санкцію у виді блокування активів, або подання завідомо неправдивої заяви про неспроможність виконати зобов’язання таким суб’єктом перед кредитором, якщо така дія (бездіяльність) вчинена з метою незаконного виведення активів або зміни належності та/або контролю активів такого суб’єкта господарської діяльності;
- надання неправдивої або оманливої інформації, щоб приховати той факт, що визначена особа, організація чи орган управління є власником або бенефіціаром коштів чи економічних ресурсів, які мають бути заблоковані відповідно до обмежувальних заходів (санкцій).
Під активами слід розуміти: об’єкти нерухомості; об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не введені в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку; рухоме майно, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня звітного року; цінні папери; корпоративні права; майнові права, нематеріальні активи, віртуальні активи; грошові активи, зокрема готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та кошти в інших небанківських фінансових установах, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, або активи у дорогоцінних (банківських) металах; активи, контроль над якими забезпечується шляхом володіння таким активом номінальним власником, або перебуванням активу в довірчому управлінні, трасті, під заставою чи іншим обтяженням та/або переважним правом, або через володіння такими активами особою, корпоративні права якої або дебіторська заборгованість якої є об’єктом контролю у спосіб, визначений вище, або через вплив на менеджмент чи фінансові зобов’язання або управлінські процеси такої особи тощо.
Правочин, наслідком якого є перехід права власності, користування чи контролю над активами, вчинений з порушенням цього закону, є нікчемним.
У новій статті 5-6 пропонується передбачити, що міжнародне співробітництво у сфері державної санкційної політики здійснюється за принципом взаємності відповідно до цього закону, міжнародних договорів, інших нормативно-правових актів. З метою реалізації державної санкційної політики органи державної влади в межах компетенції можуть здійснювати обмін інформацією, в тому числі з обмеженим доступом, у порядку, визначеному законодавством України.
Органами державної влади може бути відмовлено органам іноземної держави у наданні інформації в порядку міжнародного співробітництва у сфері реалізації державної санкційної політики, у разі якщо надання такої інформації не відповідає національним інтересам України.
Повернення в Україну або передача іноземній державі конфіскованих активів, що здійснюється на підставі рішення (вироку) суду у справі про порушення або обхід санкцій, здійснюється відповідно до міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою. Передача конфіскованих активів іноземній державі не допускається, якщо це суперечить національним інтересам України.
В Україні відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, та законів можуть бути визнані та виконані рішення (вироки) іноземних судів, що набрали законної сили, рішення інших компетентних органів іноземних держав стосовно конфіскації активів чи доходів, отриманих шляхом порушення або обходу санкцій особами, які перебувають на території України.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
