Парламент прийняв у першому читанні законопроект 13273, який підвищує статус Українського інституту національної пам’яті. Так, у відповідному законі Український інститут національної пам’яті наділяється статусом центрального органу виконавчої влади. Ініціатором виступив народний депутат Микита Потураєв разом із колегами.
Серед іншого, це вплине на фінансове забезпечення посадовців, які працюють у ньому.
У фінансово-економічному обгрунтуванні зазначено, що у разі прийняття законопроекту збільшення видатків державного бюджету на відповідну програму в наступному 2026 році складатиме 18% порівняно з 2025 роком.
Запропоновані зміни зумовлені тим, що наразі Український інститут національної пам’яті є центральним органом виконавчої влади, статус якого чітко не визначено. Так, його не можна віднести до жодної із категорій центральних органів виконавчої влади, визначених статтею 16 Закону «Про центральні органи виконавчої влади» (служби, агентства, інспекції, комісії, бюро).
На таку невизначеність статусу Українського інституту національної пам’яті звернула увагу Рахункова палата, що відображено у її звіті за результатами перевірки Інституту у 2023 р.
Зокрема, у вищезазначеному звіті Рахункової палати окремо зазначено, що Закон «Про центральні органи виконавчої влади» не передбачає створення такого центрального органу виконавчої влади, як Український інститут національної пам’яті, хоча в країнах Центральної та Східної Європи подібні інституції функціонують як державні інституції зі спеціальним статусом. Рахункова палата вказує на те, що Український інститут національної пам’яті за формальними ознаками не може бути центральним органом виконавчої влади, і що зазначене питання потребує відповідного нормативного врегулювання. Водночас запровадження нової категорії центральних органів виконавчої влади, а саме, інститутів, також вбачається недоцільним. Відтак з огляду на специфіку завдань та функцій Українського інституту національної пам’яті, найбільш оптимальним варіантом розв’язання зазначеної проблеми є закріплення на законодавчому рівні його власної назви.
Також змінами до Закону «Про національну безпеку України» пропонується віднести питання відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу до фундаментальних національних інтересів України.
Зміни до статті 4 Закону «Про культуру» передбачають включення питань відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу до переліку пріоритетів державної політики у сфері культури.
Запропоновані зміни до статті 5 Закону «Про географічні назви» передбачають, що порядок повернення історичних назв географічним об’єктам у рамках відновлення історичної топонімії корінних народів України розробляється Кабінетом Міністрів України. Перейменування відповідних об’єктів топонімії на тимчасово окупованих територіях передбачає проведення консультацій із всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування, Національною академією наук України, представницькими органами корінних народів, а також погодження із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу, надання згідно статті 8 цього Закону висновків Національною комісією зі стандартів державної мови та спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географічних назв.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
