Судді з добору 2017 року звернулися до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, голів комітетів Дениса Маслова та Галини Третьякової, а також до Вищої ради правосуддя і РСУ щодо недопущення зниження рівня суддівської винагороди, встановленої законом для суддів першої інстанції, при запровадженні базової (орудної) величини. Підписи під зверненням, яке є у розпорядженні «Судово-юридичної газети», поставили 75 новопризначених суддів.
«Ми, судді, які пройшли добір 2017 року та були вперше призначені на посади суддів місцевих судів у 2024 році, звертаємося з метою привернути увагу до ризиків, які несуть законопроєкти 13466, 13467, 13468 та 13469, що передбачають відв’язування посадових окладів суддів від прожиткового мінімуму та запровадження базової (орудної) величини для їх розрахунку.
Ми визнаємо право законодавця реформувати систему оплати праці працівників бюджетної сфери і державних органів, але такі зміни мають враховувати конституційні гарантії незалежності суддів, міжнародні стандарти та зобов’язання України в рамках переговорного процесу з ЄС (розділ 23 Дорожньої карти з питань верховенства права) — забезпечення конкурентного рівня суддівської винагороди з урахуванням навантаження, значущості та відповідальності роботи суддів першої інстанції», йдеться у зверненні.
Слід зауважити, що, як раніше писала «Судово-юридична газета», голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики, нардеп від «Слуги народу» Денис Маслов вже зареєстрував альтернативний законопроект 13467-1 «про підвищення окладів суддям місцевих судів до 90 тисяч грн». Однак є нюанс – зміни передбачають обрахунок цих окладів в орудних величинах, тобто, відв’язку посадових окладів від прожиткового мінімуму. А розмір орудної величини буде встановлено Кабміном, доручення про що з «бажаним» розміром цієї величини міститься в іншому законопроекті 13466, який зареєстрували Руслан Стефанчук, Галина Третьякова, Данило Гетманцев та інші.
Таким чином, законопроектом 13467-1, який вніс Денис Маслов, не пропонується закріпити у законі про судоустрій чи в іншому законі розмір самої орудної величини. Цей розмір пропонується уряду у «базовому» законопроекті 13466, який передбачає лише доручення Кабміну забезпечити встановлення у 2026 році базової (орудної) величини для визначення розмірів посадових окладів у сумі не менше 3 470 грн.
Отже, по-перше, йдеться не про закріплення розміру орудної величини для розрахунку, а лише про доручення Кабміну, який може врахувати чи не врахувати це доручення у законопроекті про бюджет на наступний рік.
По-друге, якщо розмір орудної величини у 3470 грн не закріплюється в законі про судоустрій безпосередньо, то його можна буде змінювати іншими законами.
За принципом «замороження» прожиткового мінімуму для розрахунку окладів суддів на рівні 2102 грн, аналогічним чином можна заморозити чи застосувати будь-який інший розмір орудної величини для їх окладів.
Отже, сума в 90 тисяч грн – це не гарантована сума, а лише та, яку вбачають депутати як перспективу.
В судах першої інстанції звільняється більше суддів, ніж призначається
Отже, у своєму зверненні судді зазначають, що місцеві суди укомплектовані лише на 40–60% від потреби. Понад 2000 вакансій залишаються незаповненими, у прифронтових судах – до 85–100%.
За даними звітності за 2024 рік суддями першої інстанції розглянуто близько 4 млн справ і матеріалів. При цьому, на одного суддю в середньому припадає 1000 – 1200 справ на рік, що перевищує нормативи в 2–6 разів і створює загрозу порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини (право на розумний строк судового розгляду).
В останні роки в судах першої інстанції звільняється більше суддів, ніж призначається. Лише у 2023–середині 2025 року звільнилося 358 суддів, а призначено у 2024 році - 395 з добору 2017 року.
При цьому, рівень оплати праці не відповідає ані навантаженню, ані відповідальності суддів, які щодня, працюючи за двох-чотирьох, фактично забезпечують ефективне функціонування судової влади в умовах воєнного стану. У свою чергу, йдеться про повагу до суду як державної інституції, яка кожного дня ухвалює рішення іменем України.
«До того ж суддя за законом не має права займатися будь-якою оплачуваною діяльністю, окрім викладацької чи науково-творчої. Це обмежує можливість отримання додаткових доходів порівняно з іншими юридичними професіями. Додатково судді підлягають суворим антикорупційним та етичним обмеженням: повна відкритість майна й доходів судді та членів його родини, контроль з боку дисциплінарних органів і громадських організацій, обмеження політичних прав. За таких умов належна суддівська винагорода не є привілеєм, а виконує функцію компенсації цих обмежень та є гарантією незалежності судді при прийнятті рішень, які можуть зачіпати інтереси впливових осіб чи великого бізнесу», зазначено у зверненні.
Після податків – оклад 57 тисяч грн
У зверненні вказано, що новопризначені судді проходили багаторічні, унікально складні процедури добору і приймали рішення про зміну місця проживання та кар’єри, розраховуючи на гарантовану законом винагороду — 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Станом на 2025 рік базовий оклад судді місцевого суду обчислюється, виходячи з прожиткового мінімуму, замороженого на рівні 2102 грн (2020 рік), що становить лише 69,4 % від актуального показника на 1 січня 2025 року (3028 грн).
Так, розмір фактично отримуваної суддею місцевого суду винагороди після вирахування усіх податків і зборів (57 тис. грн на місяць) є значно нижчим, ніж передбачений законом про судоустрій та суттєво відрізняється від озвученого у публічному інформаційному просторі - 107 тис. грн. А враховуючи необхідність оренди житла за місцезнаходженням суду (15–20 тис. грн) та інші витрати, які несуть судді власним коштом для забезпечення своєї діяльності, які мала б нести держава (витрати на ремонт непридатних для нормальної роботи приміщень, на придбання та ремонт офісної оргтехніки і витратних матеріалів до неї, папір, канцтовари, поштові марки тощо) реальний рівень доходу не лише не відповідає очікуванням новопризначених суддів, які зокрема відмовилися від роботи в приватному секторі зі значно більшими доходами, але й не компенсує підвищеної відповідальності та обмежень, притаманних суддівській діяльності.
Для порівняння: за інформацією Міністерства фінансів України, у 2024 році середній розмір нарахованої заробітної плати в Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей становив 56,5 тис. грн, у Міністерстві юстиції України – 66,8 тис. грн, у Антимонопольному комітеті України – 91,7 тис. грн, керівництва Державного агентства з питань кіно – 125,7 тис. грн, керівництва Фонду державного майна України – 127,4 тис. грн, керівництва Національного агентства України з питань державної служби – 145 тис. грн.
Водночас, законопроєктом 13467 пропонується встановити суддям місцевого суду 18,2 базових (орудних) величин, при цьому відповідно до законопроєкту 13466 сам розмір базової величини має встановлюватись у законі про Державний бюджет України на відповідний рік за поданням Кабміну, а у 2026 році не може бути менше 3470 гривень.
Такий підхід фактично зменшує гарантований статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розмір посадового окладу (еквівалент 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та підриває конституційні гарантії незалежності судової влади і не відповідає зобов’язанням України в рамках євроінтеграційного процесу за переговорним розділом 23 «Судова влада та основоположні права» Дорожньої карти з питань верховенства права.
«Разом з цим відсутність стабільних і передбачуваних гарантій матеріального забезпечення суддів неминуче призведе до:
- масового виходу у відставку суддів, які вже набули право на це;
- зменшення привабливості суддівської професії для юристів високої кваліфікації;
- зниження ефективності правосуддя, що негативно вплине на інвестиційну привабливість України та довіру громадян до судової влади.
Враховуючи наведене, з метою збалансування потреби у реформуванні системи оплати праці працівників бюджетної сфери і державних органів та дотримання конституційних і міжнародних гарантій суддівської незалежності, а також незворотності визначеного законом рівня суддівської винагороди пропонуємо:
Передбачити, що для визначення посадового окладу судді місцевого суду використовується кратний розмір базової (орудної) величини, який забезпечує рівень суддівської винагороди не нижче передбаченого статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто еквівалент 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня 2025 року (90 840 грн).
Передбачити автоматичну індексацію базової (орудної) величини відповідно до рівня інфляції, без потреби щорічного втручання законодавця.
Розглянути можливість запровадження компенсаційних виплат (на оренду житла або відшкодування витрат, пов’язаних із віддаленістю суду), замість формально існуючих, але практично недоступних і непрацюючих пільг», вказують судді.
«Ми не просимо привілеїв, а захищаємо авторитет і незалежність судової влади та закликаємо:
- виконувати зобов’язання держави перед суспільством і європейським співтовариством;
- забезпечити справедливу, конкурентну, обґрунтовану винагороду, що гарантує незалежність суддів та відповідає важливості їх функцій;
- відновити повагу до ролі суду як ключової інституції в демократичній та правовій державі», підсумували судді.
Ниже наводимо відповідне звернення.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
