Залучення до робіт з підвищеною небезпекою підрядника, а не штатного працівника, не звільняє директора підприємства від кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки — Верховний Суд

10:58, 29 серпня 2025
Між товариством та підрядником були відсутні трудові відносини, оскільки він не був працівником товариства, а виконував роботи на підставі договору підряду, укладеного із цим товариством, а за умовами цього договору сам підрядник мав дбати про особисту безпеку.
Залучення до робіт з підвищеною небезпекою підрядника, а не штатного працівника, не звільняє директора підприємства від кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки — Верховний Суд
Слідкуйте за найактуальнішими новинами в наших групах Facebook та Telegram.

Залучення директором підприємства для виконання робіт з підвищеною небезпекою особи, яка не є штатним працівником, а працює на підставі договору підряду, не звільняє директора від кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки цим підрядником під час виконання ним робіт (ст. 272 КК), якщо він не мав відповідних дозволів на виконання робіт із підвищеною небезпекою, не пройшов спеціального навчання й перевірки знань та медичного огляду. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 7 липня 2025 року по справі №332/57/22.

Обставини справи

Органом досудового розслідування директор товариства обвинувачувалася в тому, що уклала договір про надання послуг вантажопідіймальним краном СКГ-63-100, однак не перевірила наявність у підрядника дозволу Держпраці на виконання робіт з підвищеною небезпекою, не провела йому навчання (підготовку) та перевірку знань з Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання та інших нормативних актів й не організувала проходження останнім медичного огляду.

Невиконання директором товариства своїх обов’язків щодо забезпечення виконання чинного законодавства з питань охорони праці на підприємстві, призвели до того, що підрядник, керуючи роботами з демонтажу крану СКГ-63/100, допустив виконання цих робіт з порушеннями правил безпеки та технології робіт, без застосування тимчасової опори для встановлення стріли крану СКГ-63/100 у неробоче (опущене) положення та з недотриманням схем і способів строповки дав команду «віра» машиністу крану КС 4574 А, за допомогою якого здійснювались демонтажні роботи, на підйом демонтованого «трикутника» стріли крану СКГ-63/100, який був неправильно застроплений, у зв’язку з чим під час підйому «трикутника» вершина його обірвалася зі стропів та впала на підрядника, внаслідок чого останній загинув на місці події.

Позиції судів

Суди попередніх інстанцій визнали невинуватою директора за ч. 2 ст. 272 КК у зв’язку з не доведенням того, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачується. У касаційній скарзі прокурор зазначив, що судами не було надано жодної оцінки порушенню правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, що були допущені директором.

Судами безпідставно не взято до уваги висновок судової інженерно-технічної експертизи причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці, відповідно до якого невиконання нормативно-технічних актів з боку безпосередньо директора товариства, до обов’язків якої входило забезпечення виконання чинного законодавства з питань охорони праці на підприємстві, з організаційної точки зору знаходяться в прямому причинному зв’язку з настанням досліджуваної події нещасного випадку та смертельного травмування підрядника, а невиконання нормативно-технічних актів з боку безпосереднього виконавця робіт – керівника дільниці механізації (підрядника) з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв’язку з настанням досліджуваної події нещасного випадку та його смертельного травмування.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування позиції ККС ВС вказав, що виправдуючи директора товариства, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що на неї покладалися обов’язки з організації контролю дотримання вимог з охорони праці та безпеки життєдіяльності при виконанні робіт підрядником, оскільки віняк виконавець робіт з демонтажу вантажопідіймального гусеничного крану СКГ63/100 на підставі цивільно-правового договору підряду не підпорядковувався посадовим особам товариства, сам організовував процес виконання виробничого завдання (домовленості).

Також суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не було доведено того факту, що директор є суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК .

Суд виходив з того, що між товариством та підрядником були відсутні трудові відносини, оскільки він не був працівником товариства, а виконував роботи на підставі договору підряду, укладеного із цим товариством, а за умовами цього договору сам підрядник мав дбати про особисту безпеку та здоров’я у процесі виконання обумовлених робіт, знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів по охороні праці, мати усі необхідні дозволи для укладення цього договору та ніс відповідальність за порушення техніки безпеки і охорони праці.

Однак без належної уваги суду залишилося те, що роботи з демонтажу крану СКГ-63/100, які виконувалися на підприємстві, під час виконання яких з керівником дільниці механізації товариства з потерпілим стався нещасний випадок із смертельним наслідком, за змістом обвинувачення відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.

При цьому за змістом обвинувачення директор товариства, уклавши договір підряду на виконання робіт по керівництву дільниці механізації, допустила підрядника до виконання робіт з демонтажу вантажно-підіймального крану СКГ-63/100, який не мав дозволу Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки та не пройшов спеціальне навчання та перевірку знань і медичний огляд за професією, й надалі призначила підрядника керівником робіт з демонтажу крану СКГ-63/100 на підприємстві та відповідальним за безпечне ведення цих робіт.

Апеляційним судом не вмотивовано, у зв’язку з чим й на основі яких правових норм суд вбачає, що залучення директором підприємства для виконання робіт з підвищеною небезпекою особи не з числа працівників свого підприємства, а зовні за договором підряду, надає директору право допустити (призначити) таку особу, яка не має відповідних дозволів на виконання робіт з підвищеною небезпекою, не пройшла відповідне навчання до виконання таких робіт, й чому ці аспекти вбачаються судом такими, що в цьому випадку перебувають за межами відповідальності директора підприємства за викладених у змісті обвинувачення обставин, та/або не утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Головне за день
Сьогодні день народження святкують
  • Василь Крат
    Василь Крат
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді
  • Олександра Яновська
    Олександра Яновська
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марина Семененко
    Марина Семененко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду
  • Марина Шаховніна
    Марина Шаховніна
    суддя Подільського районного суду міста Києва