У голів Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та Європейської ради Антоніу Кошти є одна спільна риса: їхні ідеї не мають успіху. Про це пише Politico.
Йдеться про саміт у Копенгагені, де лідери ЄС зібралися 1 жовтня. Вони наполягали на необхідності вжиття заходів щодо російської агресії, але так і не дійшли єдиної думки про те, які саме заходи слід здійснити.
Як зазначає Politico, лідери багато говорили: заплановані дві години, присвячені «обороні», в результаті зайняли вдвічі більше часу. Але це не було ознакою прориву.
«Хоча саміт був заявлений як термінова зустріч для узгодження широкого спектру безпрецедентних додаткових військових можливостей блоку та додаткової підтримки України, по суті він мало що дав. Ця зустріч стала першою зустріччю 27 лідерів ЄС із червня, але, незважаючи на те, що вони вийшли за рамки запланованого часу, більшість ключових питань залишилися без відповіді», – пише видання.
Серед обговорюваних пропозицій були створення «стіни безпілотників», яка дозволить створити мережу для виявлення та збиття ворожих безпілотників у відповідь на вторгнення в повітряний простір Польщі та Румунії, ідея використати 140 мільярдів євро російських активів, заморожених у Європі в 2022 році, для «репараційного кредиту» Києву, а також зміна правил ЄС, що дозволить Україні відкрити переговорні кластери, незважаючи на заперечення Угорщини.
За словами офіційних осіб, обізнаних про дискусії лідерів, на практиці з усіх цих питань не було досягнуто суттєвого прогресу.
Так, пропозиції голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та голови Європейської ради Антоніу Кошти зіткнулися із серйозним опором: фон дер Ляєн – з боку найвпливовіших країн ЄС, таких як Німеччина, Франція та Італія, які побоюються надмірного втручання Єврокомісії; Кошти – з боку Угорщини. «Це підкреслює, що, коли справа доходить до суті, 27 країн блоку, як і раніше, відіграють вирішальну роль», – зазначає видання.
Так, фон дер Ляєн, яка все більше стає обличчям ЄС, принаймні в очах президента США Дональда Трампа, намагалася заручитися підтримкою в Копенгагені ідеї створення «стіни дронів», яка мала б виявляти та збивати безпілотники, що пролітають над східним флангом Європи. Однак ця концепція була відкинута найбільшими країнами.
«Я обережно ставлюся до цього», — заявив президент Франції Еммануель Макрон, додавши: «Потрібно діяти трохи більш продумано». Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також висловив свою незгоду в залі засідань, повідомили виданню три офіційні особи. Очікується, що ідея боротьби з безпілотниками трансформується у щось інше, ймовірно, під іншою назвою.
Голова Європейської ради, до складу якої входять 27 урядів блоку, Антоніу Кошта, хотів використати саміт для досягнення угоди про скасування вимоги щодо згоди всіх членів на вступ нових країн до ЄС. Ідея полягала в тому, щоб полегшити вступ України та Молдови, обійшовши такі країни, як Угорщина, які хочуть цьому перешкодити.
Але й це не дало великого прогресу. У залі засідань саміту прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відкинув цю ідею, повідомили три дипломати, обізнані про хід обговорень у Копенгагені. Вони зазначили, що очікування щодо змін правил голосування найближчим часом невеликі.
Нагадаємо, Кошта запропонував змінити правила ЄС, щоб офіційні переговори про вступ могли розпочатися за схвалення кваліфікованої більшості лідерів, а не за одноголосної згоди. Як пише Politico, крім Угорщини, й інші країни, включно з Францією, Нідерландами та Грецією, також виступили проти і відхилили цю пропозицію.
Також лідери вирішили продовжити роботу з пошуку способу використання російських активів на суму 140 мільярдів євро, заморожених у Європі після вторгнення, для фінансування України.
Як раніше повідомлялося, Єврокомісія хоче запропонувати Україні кредит у розмірі 140 мільярдів євро, обмінявши підсанкційні російські кошти на спеціально розроблений борговий контракт із Euroclear, бельгійською фінансовою організацією, яка контролює депозити. Чиновники ЄС розглядають це як хитромудрий спосіб уникнути їхньої експропріації, яка може порушити міжнародне право.
Одна з причин, через яку угода не була узгоджена в Копенгагені, полягає в тому, що деяким країнам, особливо Бельгії, необхідно переконатися в юридичній обґрунтованості плану. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер проявив найбільшу обережність, оскільки його країна візьме на себе основний тягар будь-якого судового позову з боку Росії.
Після саміту голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн спробувала запевнити Бельгію та інші країни, які не бажають втручатися, що в рамках її плану активи не будуть конфісковані і що «ризики доведеться перекласти на ширші плечі». Але цього було недостатньо, або, принаймні, поки що. Наступний саміт, який відбудеться наприкінці цього місяця, може стати «днем ухвалення рішень», заявив голова Європейської ради Антоніу Кошта.
За словами дипломатів, хоча фон дер Ляєн висунула безліч пропозицій щодо посилення оборони ЄС, ця сфера залишається однією з основних повноважень національних урядів. Найбільші країни блоку не хочуть, щоб Комісія позбавила їх повноважень.
Як зазначає Politico, саміт показав, що вирішальне слово, як і раніше, за лідерами найвпливовіших країн Європи.
Поки неясно, чи буде якийсь із цих планів керівництва Єврокомісії та Євроради готовий до підписання на наступній зустрічі 27 лідерів у Брюсселі наприкінці жовтня. Щодо кожного з пунктів політики все ще залишаються питання, і часу на їхнє опрацювання не вистачило, заявили виданню три дипломати.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
