Мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав — судді ВАКС прокоментували пропозицію обмежити суддівську винагороду 80 тисячами грн

15:25, 2 жовтня 2025
Як зазначив суддя ВАКС Маркіян Галабала, пропозиція обмежити 80 тисячами грн суддівську винагороду призведе до того, що судді в окремих регіонах отримуватимуть меншу зарплату, ніж поліцейський або працівник СБУ.
Мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав — судді ВАКС прокоментували пропозицію обмежити суддівську винагороду 80 тисячами грн
фото: Юридична практика
Слідкуйте за найактуальнішими новинами в наших групах Facebook та Telegram.

Як раніше стало відомо «Судово-юридичній газеті», анонсована головою податкового комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим поправка до законопроекту про Державний бюджет на 2026 рік про обмеження зарплат чиновників сумою у 80 тисяч грн на місяць буде стосуватися не лише державних службовців, але й суддів всіх інстанцій, членів Вищої ради правосуддя, ВККС, прокурорів тощо. За словами Гетманцева, обмеження не поширюватиметься лише на тих посадовців, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони. Поправку до бюджету він подав разом з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Маркіян Галабала відреагував на цю пропозицію.

«Прийняття поправки до законопроєкту 14000 вельмишановних народних обранців Гетманцева та Стефанчука призведе до того, що суддя, наприклад у Сумах, отримуватиме меншу заробітну плату, ніж поліцейський або СБ-ушник там. Бо правоохоронці на відміну від суддів матимуть статус осіб, які беруть участь у відсічі збройній агресії.

Я вже не кажу про служителів правопорядку, які на підставі фейкових відряджень кататимуться до територій, на яких ведуться бойові дії, для оформлення відповідного статусу.

Мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав» – написав Маркіян Галабала у соцмережах, коментуючи новину «Судово-юридичної газети».

В свою чергу, суддя Апеляційної палати ВАКС Микола Глотов вказав, що «це не лише про побудову поліцейської держави, а й про дешевий популізм, який не має нічого спільного з економією державних ресурсів».

«По суті це про послаблення державний інституцій, а отже демократії, та стимулювання зростання корупції. Загалом нічого спільного з рухом України в напрямку інтеграції з ЄС», підкреслив він.

Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак, зі свого боку, вказав, що «знає, що ця «правка» не буде мати результату».

«Однак мушу дещо розповісти тим, хто поставив підпис… Середній посадовець НКВД при Сталіні мав завжди оклад набагато більший від судді. Від судді, який ніби й тоді здійснював судовий контроль за діями НКВД. «Законодавці» тоді формально працювали взагалі безкоштовно… Далі під час правління Хрущова й Брежнєва щось ніби виправлялося… Але… навіть у часи незалежності України, у 1990-ті чи 2000-ті роки все ж начальник міліції району чи області отримував легально від держави значно більше ніж відповідно суддя того ж рівня. «Компенсували» різницю (уявно) наданням квартир чи ще «чимось». Однак, ясно, що вся ця система мала демонструвати - ти, суддя, маєш розуміти, ми тобі це тобі даєм, щоб ти запам’ятав таке. Дає це тобі не закон, а ми, ті, які контролюють політичну владу… Все це ніби «логічно», однак така логіка не вписується в критерії вступу в ЄС!!! Це точно!!! Так само, а може й більше, вона не вписується в стандарти Конституції України! Насправді йдеться про одне - дискредитацію України, України, яка в процесі виконання критеріїв вступу до ЄС!!!!!» - написав він.

Відповідні дописи суддів ВАКС та КСУ підтримали інші судді.

В свою чергу, на зауваження користувача, «чи бере суддя у Сумах участь у відсічі агресії», суддя Верховного Суду Олександра Яновська задала питання: «А суддя в Києві, який розглядає справи про воєнні злочини, бере участь у відсічі збройної агресії? А прокурор в Харкові бере таку участь? Нащо ставити маніпулятивні запитання?»

Нагадаємо, що зараз і зарплати багатьом категоріям посадовців, і пенсії фінансуються іноземними партнерами. Тому скорочення бюджету на виплати посадовцям не дозволить збільшити виплати військовим. Наразі Україна веде перемовини з партнерами, аби вони дозволили фінансувати за рахунок їх фінансової допомоги також й виплати військовим.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Мінфін оновив дані про розмір оплати праці у різних державних органах за серпень 2025 року. Найвищий показник загального розміру зарплати у розрізі керівництва держорганів за серпень був у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК). Там він складав 366 тисяч грн. Якщо брати рівень керівників структурних підрозділів, то тут лідером є, знов-таки, НАЗК з зарплатою 130,3 тисячі грн. Далі йдуть АМКУ (125,8 тисяч), Фонд держмайна (123,8 тисяч грн), НКРЕКП (122,7 тисяч грн), Рахункова палата та Мінфін (119 тисяч), секретаріат Кабміну і Державна митна служба (110 тисяч), Мінцифри (101,5 тисяч грн). У судовій системи лідером за рівнем зарплат стала ВККС.

Нагадаємо, що наразі «голий» посадовий оклад судді першої інстанції становить 63 тисячі грн, втім, за рахунок надбавок і доплат він може бути більшим. Посадовий оклад судді апеляційного суду та ВАКС становить 105,1 тисяч грн, а судді Верховного Суду – 157 650 грн.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Головне за день
Сьогодні день народження святкують
  • Вікторія Кицюк
    Вікторія Кицюк
    суддя Солом'янського районного суду міста Києва
  • Олег Дзюба
    Олег Дзюба
    суддя Господарського суду Харківської області