Перед початком розгляду Вищою радою правосуддя кандидатур на посади суддів нового Верховного Суду громадські активісти провели акцію під стінами ВСУ. Вони вимагали не допускати в ВС претендентів, щодо яких був негативний висновок Громадської ради доброчесності.
Член Вищої ради правосуддя і фіналіст конкурсу в ВС Алла Лесько прокоментувала звинувачення на свою адресу і розповіла, чи буде знімати свою кандидатуру.
«Сьогодні моє прізвище було згадано серед 30 кандидатів у Верховний Суд, за якими Громадська рада доброчесності прийняла рішення про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, і за результатами розгляду якого на пленарному засіданні Вищою кваліфікаційною комісією суддів України було прийнято щодо мене як кандидата на посаду судді Верховного Суду рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Мені, на жаль, невідомо про кількох громадських організаціях, які виступали проти призначення мене суддею Верховного Суду. Мала можливість лише почути виступ співкоординатора ГРД Галини Чижик під час прямого ефіру на Першому українському інформаційному телеканалі «5 канал», зазначила А. Лесько і процитувала висловлені тези: «Підставою для оцінки того, що А. Лесько не відповідає критеріям доброчесності стала її поведінка на посаді учасниці ВРП і секретаря Дисциплінарної палати»; «А. Лесько була доповідачем у численних справах про притягнення до відповідальності, зокрема, звільнення за порушення присяги, так званих «суддів Майдану», зокрема, Віктора Кицюка»; «Саме бездіяльність А. Лесько в справі про Кицюка призвело до того, що цей суддя не був звільнений, а залишився на своїй посаді»;
«А. Лесько не змогла зібрати достатньо доказів, не зробила нічого для того, щоб з'ясувати, яким чином під час Майдану так злагоджено працював механізм, коли судді масово виконували політичні вказівки і притягували до відповідальності учасників подій Революції Гідності, саме її бездіяльність призвела до того, що «судді Майдану» залишилися не покараними»; «Це було підставою для висновку по ній».
Почну з норм Конституції України, яка має вищу юридичну силу.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131 Конституції України передбачені повноваження Вищої ради правосуддя. Законом України «Про Вищу раду правосуддя» визначено статус, повноваження, принципи організації і порядок діяльності Вищої ради правосуддя.
Статтею 20 цього Закону визначені права і обов'язки члена Вищої ради правосуддя.
Тому, висуваючи певні звинувачення щодо члена ВРП, потрібно виходити з обсягу його повноважень; повноважень органу, в якому він обіймає посаду; процедури прийняття рішень зазначеним органом і конституційної норми про те, що посадова особа не може вчиняти дій, які виходять за межі її повноважень і у не передбачений законом спосіб.
Також зверну увагу на те, що ВРП не є правоохоронним органом, і член ВРП не може втручатися в роботу органів досудового розслідування.
«Не змогла зібрати достатньо доказів, не зробила нічого для того, щоб з'ясувати...»
«Саме бездіяльність А. Лесько в справі про Кицюка призвела до того, що цей суддя не був звільнений, а залишився на своєму посту», — такими були аргументи.
Однак факти і обставини дещо інші.
Розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду Києва Кицюка В. П. відбувся 24 березня 2017.
Як правильно відзначає Г. Чижик, я була доповідачем у зазначеній дисциплінарній справі.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Дисциплінарна палата обговорює результати розгляду дисциплінарної справи у нарадчій кімнаті. Доповідач не бере участі в голосуванні при прийнятті рішення.
Згідно п. 9.4 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 №52/0/15-17 (з наступними змінами) рішення Ради, її органів приймається в спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті), бути присутнім в якій іншим особам, крім членів Ради або Дисциплінарної палати, які мають право голосу при ухваленні рішення, забороняється.
Таким чином, після вступу в силу Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідач не тільки не бере участі в голосуванні, а також не видаляється до нарадчої кімнати, чекаючи рішення Дисциплінарної палати в залі засідань.
Напевно, моя «бездіяльність», полягала в тому, що я відповідно до вимог Закону не ухвалювала рішення про суддю Віктора Кицюка і очікувала рішення Дисциплінарної палати в залі засідань, а не діяла неправомірно.
Однак, для мене зараз не є самоціллю спростовувати сказане в прямому ефірі, під час якого «була почута друга сторона». Зараз я хочу сказати про інше.
Відповідаючи на поставлене мені запитання представника ЗМІ: «Чи будете з цього приводу знімати свою кандидатуру на посаду судді Верховного суду України?», Я скажу:
Я не буду знімати свою кандидатуру на посаду судді Верховного Суду.
У розпорядженні членів Вищої ради правосуддя є матеріали мого досьє судді і досьє кандидата на посаду судді Верховного Суду.
У цих матеріалах є об'єктивні дані про мою роботу на посаді судді з 1994 року, про кількість і якість розглянутих мною судових справ, про дотримання мною термінів їх розгляду і прав осіб у судовому провадженні.
Там є об'єктивні результати проведеного фахівцями анонімного тестування моїх особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, в тому числі за критеріями: особистісної, соціальної компетентності, професійної етики, добропорядності (чесності і порядності).
У цих матеріалах є об'єктивні дані про моє життя зі шкільного віку, про мою трудову діяльність не тільки на посаді судді.
Тому я переконана, що саме за цими об'єктивними даними, члени Вищої ради правосуддя зможуть прийняти щодо мене рішення про внесення або про відмову у внесенні Президенту України подання про призначення на посаду судді Верховного Суду», — зазначила Алла Лесько.
