Кодекс етики приватного виконавця повинен стати одним з основоположних документів, які впливають на здійснення виконавцями повноважень.
Про це заявив Юліан Хорунжий, член громадської ради при Мін'юсті в 2011-2012 роках.
Кількість приватних виконавців стає дедалі більше. Тому питання прийняття кодексу етики приватних виконавців набуває все більшого значення. Затвердження кодексу стане по суті другим рішенням Асоціації приватних виконавців після затвердження Статуту.
На думку Юліана Хорунжия, важливість цього документа не варто недооцінювати, оскільки кодекс етики приватного виконавця повинен стати одним з основоположних документів, що впливає на здійснення виконавцями повноважень. Адже закон встановлює, що робити приватному виконавцю, а кодекс етики — як робити. Тобто кодекс етики — це дух закону.
Так, Хорунжий не згоден з деякими експертами, які говорять, що кодекс етики — це правила, які приймаються виконавцями для виконавців. Оскільки справжнє значення цього документа ширше, ніж просто правила для представників професії — це і мірило, яким справедливо оцінюється чи сумлінно приватний виконавець здійснює заходи щодо примусового виконання судового рішення. Крім цього, кодекс буде мати відношення до мільйонів українців, які в найближчому майбутньому зіткнуться з приватними виконавцями в статусі боржника, стягувача або іншого учасника виконавчого процесу.
Експерт також не згоден з прихильниками «рамкового» підходу до формування правил етики. Під «рамковим підходом» Хорунжий має на увазі, що в розвиненій правовій державі кодекс етики можна було б помістити в чотири-п'ять пропозицій або навіть в одну, типу «приватний виконавець повинен працювати благородно і сумлінно».
Однак в умовах «незавершеного будівництва» правової держави і громадянського суспільства, а також значної недовіри до професії базові та головні складові поняття «етична поведінка приватних виконавців» повинні бути чітко і недвозначно сформульовані, для того щоб будь-який об'єктивний спостерігач, надаючи оцінку діям приватного виконавця, міг зіставити їх з нормами кодексу і сформувати чіткий і недвозначний висновок щодо етичності або неетичність конкретних дій виконавця.
На думку Хорунжия, найважливішим в публічній площині буде врахувати такі принципи і підходи.
По-перше, повинні бути належним чином сформульовані принципи дотримання етики безпосередньо під час здійснення виконавчих дій. А саме, цей блок повинен в першу чергу дати чіткий і однозначний посил для суспільства, що приватний виконавець — це не колектор, не «вибивало боргів» за всяку ціну, і досить чітко сформулювати лінію розмежування між «дозволено» і «заборонено».
По-друге, в кодексі повинен бути втілений принцип незалежності приватного виконавця. Приватні виконавці повинні забезпечувати власну реальну незалежність від будь-яких центрів впливу.
По-третє, питання належного фінансового управління. Приватних виконавців слід спонукати до ефективного здійснення ними своєї діяльності з мінімальними фінансовими витратами, які відносяться до витрат виконавчого провадження. Тобто повинна бути виключена можливість «роздування» витрат виконання, які лягають на плечі боржника, яким і так в сьогоднішніх умовах нелегко.
По-четверте, необхідно забезпечити захищеність інтересів стягувачів по так званим соціальним стягненням. Вони не такі прибуткові, як бізнес-стягнення, тому варто передбачити, що неетичною вважається поведінка, спрямована на створення таких умов, при яких соціальний стягувач буде змушений відмовитися від послуг конкретного виконавця.
Не менш важливим питанням є забезпечення добросовісної конкуренції між виконавцями. В роботі виконавці не повинні використовувати дисконти в вигляді «відкатів», принижувати честь і гідність інших колег по професії. Оскільки це завдає шкоди не тільки конкретному виконавцю, але професії в цілому.
Як вважає Хорунжий, лише при наявності всіх цих складових, кодекс етики приватних виконавців дійсно стане духом нової професії.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, яким буде кодекс професійної етики приватних виконавців.
