Верховний Суд поділився оглядом актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі ВС за лютий 2025 року.
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі.
У спорах, що виникають із питань захисту права власності:
– всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна, що включає приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі конструкції, інженерні мережі та прибудинкову територію. Незалежно від того, хто здійснив самовільну реконструкцію, відповідач як новий власник квартири відповідає за усунення порушення прав співвласників, адже він має всі права та обов’язки, які мав попередній власник.
У спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів:
– укладення договору купівлі-продажу, коли від імені продавця діє його представник, а покупцем є родич цього представника, саме по собі не свідчить про наявність зловмисної домовленості між представником і покупцем або про умисел представника на укладення договору всупереч інтересам продавця. Відсутність грошових коштів, які продавець повинен був отримати за договором, не є підставою для визнання цього договору недійсним, оскільки невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором не є автоматичним підґрунтям для його оспорювання чи визнання недійсним;
– договір міни частки квартири на ноутбук без будь-яких унікальних характеристик, які обумовлювали б зацікавленість відповідача в отриманні саме такого ноутбука, укладений зі значною доплатою, що дорівнює 96 % вартості обмінюваної частки квартири, є удаваним правочином та порушує переважне право другого співвласника квартири перед іншими особами щодо купівлі частки такої квартири.
У спорах, що виникають із трудових правовідносин:
– невжиття керівником освітнього закладу достатніх заходів для організації роботи щодо своєчасного наповнення офіційного вебсайту ліцею інформацією, яка стосується діяльності ліцею, а саме неоприлюднення статуту закладу, свідчить про неналежне виконання директором своїх посадових обов’язків і правомірність застосування роботодавцем дисциплінарного стягнення щодо директора у вигляді догани.
У спорах, що виникають із сімейних правовідносин:
– свідоме ухилення батьком від виконання батьківських обов’язків щодо виховання дочки, заяви останнього про позбавлення його батьківських прав, адаптованість дитини до відносин у сім’ї з новим чоловіком матері, свідчать про обґрунтоване позбавлення батьківських прав батька щодо його малолітньої дитини;
– регуляторна угода, укладена за взаємною згодою сторін під час розірвання шлюбу та схвалена іноземним судом поза межами спірної процедури, за своєю правовою сутністю є угодою про утримання, яка відповідно до застережень, зроблених Україною під час ратифікації Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, може не визнаватися та не виконуватися на території України.
У спорах, що виникають із спадкових правовідносин:
– законом не передбачено оспорення заповіту одним із заповідачів за спільним заповітом подружжя навіть у разі розпорядження в такому заповіті особистим майном одного з подружжя. У випадку розпорядження в спільному заповіті подружжя особистим майном одного з подружжя заповіт у цій частині втрачає чинність і таке майно підлягає спадкуванню за законом;
– повнолітній студент денної форми навчання не є повнолітньою непрацездатною дитиною спадкодавця в розумінні ч. 1 ст. 1241 ЦК України, а отже не є суб’єктом права на обов’язкову частку у спадщині;
– непідписання заповіту заповідачем свідчить про нікчемність такого заповіту, що виключає можливість визнання його недійсним.
У спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»:
– дії банку щодо встановлення клієнту високого рівня ризику легалізації (відмивання) доходів та розірвання ділових відносин є правомірними, якщо клієнт порушив банківське законодавство, зокрема використав рахунок фізичної особи для здійснення підприємницької діяльності.
Щодо застосування норм процесуального права:
– заява адвоката, подана електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не через підсистему «Електронний суд», підлягає поверненню без розгляду, оскільки такий спосіб звернення не передбачений процесуальним законодавством;
– підпис особи, яка звертається з процесуальним документом до суду, підсумовує викладене вище за текстом, що тим самим унаочнює погодження з усім тим, що в ньому наведено. Таким чином, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після викладення основного тексту цього документа.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
