Верховний Суд роз’яснив, коли орендодавець має право вимагати розірвання договору

12:43, 22 листопада 2025
ВС наголосив, що незначні або спірні недоплати не позбавляють сторону результату договору і не можуть бути причиною для його припинення.
Верховний Суд роз’яснив, коли орендодавець має право вимагати розірвання договору
Слідкуйте за найактуальнішими новинами в наших групах Facebook та Telegram.

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду наголосив, що лише істотне порушення є підставою для розірвання договору.

Обставини справи №902/416/23:

У березні 2023 року Тростянецька селищна рада звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до ФОП про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Тростянецька комунальна аптека», укладеного 1.04.2010 між Тростянецькою районною радою та ФОП, зареєстрованого у реєстрі за № 626, та стягнення з ФОП 204 235,48 грн заборгованості з орендної плати.

Висновки Верховного Суду:

Верховний Суд при касаційному розгляді наголосив, що порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії – «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини 2 статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну.

Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов’язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Верховного Суду від 9.12.2020 у справі № 199/3846/19).

Верховний суд вказує на те, що законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов’язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

Колегія касаційного суду підтримала позицію суду апеляційної інстанції, який оцінивши наявні у матеріалах справи докази щодо неповної сплати орендної плати у їх сукупності, встановив відсутність обставин систематичної повної несплати орендної плати та наявність регулярної часткової сплати орендної сплати (недоплати орендної плати), а також спору щодо її розміру та порядку здійснення платежів, ураховуючи обставини зміни орендодавця, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність істотних порушень відповідачкою умов договору оренди, що виключає можливість його розірвання на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Сьогодні день народження святкують
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду