Дві українські стрічки 1920-х років, які раніше вважалися такими, що збереглися лише в російському Госфільмофонді, виявили студенти-кінознавці Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого Алік Дарман і Володимир Прилуцький. Йдеться про фільми «Трипільська трагедія» Олександра Анода-Анощенка (1926) і «Секрет рапіду» Павла Долини (1930). Про це повідомив Довженко-Центр.
Раніше ці ж студенти знайшли ще одну стрічку — «Карл Бруннер» 1936 року.
Як пояснила керівниця фільмосховища Довженко-Центру Тетяна Деркач, знайдені плівки — це контратипи, тобто вихідні матеріали фільмів, з яких виготовляли прокатні копії. Подібні матеріали в українських архівах трапляються вкрай рідко. Знайдені стрічки вже внесено до плану сканування, після чого їх можна буде переглянути.
За словами кінознавця Олега Оліфера, «Трипільська трагедія» — одна з найстаріших кінознахідок, зроблених в Україні останнім часом. Її було знято на Ялтинській кінофабриці ВУФКУ. Фільм розповідає про події Трипільського походу більшовиків 1919 року — трагічну сторінку Української революції та громадянської війни.
Картина виконана в пригодницькому жанрі — зі сценами боїв, стрілянини й баталій за участі сотень статистів, кінноти й артилерії. Особливий акцент зроблено на жорстокості повстанців щодо більшовиків. Незважаючи на глядацький успіх, фільм розкритикували за надмірний натуралізм і "негативний приклад для селянина". Сценарист стрічки Григорій Епік пізніше був розстріляний під час сталінських репресій.
Інший фільм — «Секрет рапіду» — став першим у колекції Довженко-Центру, знятим Павлом Долиною. Його було створено на Київській кінофабриці. Це також перший знайдений в Україні фільм режисера.
Павло Долина був знаковою фігурою українського театру й кіно 1920–1930-х років, працював у театрах Леся Курбаса, «Кийдрамте» та «Березолі». У кіно він прийшов у 39 років, знявши за п’ять років вісім повнометражних стрічок. Більшість з них нині вважаються втраченими, жодна не була оцифрована.
Після критики у статті «Ідеологічними манівцями» у 1932 році, Долина відійшов від художнього кіно, працював у «Техфільмі», а після війни очолив Театральний музей у Києві.
«Секрет рапіду» відображає типове для радянського кіно того часу протиставлення колективного й індивідуального, нового й старого.
«Це нагода переглянути український кіноканон і познайомитися з творчістю одного з ключових авторів часів ВУФКУ не лише через тексти кінокритичної і кінознавчої літератури. Нарешті маловідому сторінку українського кіно можна буде побачити безпосередньо на екрані», — зазначає Олег Оліфер.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
