Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції нагадало права та обов'язки роботодавцям і працівникам, щоб уникнути порушень законодавства під час звільнення.
Загальні підстави для звільнення, передбачені КЗпП, продовжують діяти і під час воєнного стану:
- Угода сторін (стаття 36 КЗпП).
- Закінчення строкового трудового договору (пункт 2 статті 36 КЗпП).
- З ініціативи працівника (стаття 38 КЗпП).
- З ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП).
- Інші підстави, передбачені КЗпП (наприклад, переведення до іншого роботодавця, відмова працівника від переведення на іншу роботу у зв'язку з переміщенням підприємства тощо).
- Особливості звільнення з ініціативи роботодавця під час воєнного стану (стаття 5 Закону № 2136-IX):
Закон № 2136-IX розширює перелік підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період дії воєнного стану. Окрім підстав, передбачених статтею 40 КЗпП, роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв'язку з:
- Відсутністю працівника на роботі протягом чотирьох місяців поспіль та неінформуванням про причини такої відсутності.
- Невиконанням працівником своїх трудових обов'язків, у тому числі внаслідок його відсутності на роботі у зв'язку з військовою агресією проти України, що унеможливлює виконання ним трудових обов'язків.
- Ліквідацією підприємства, установи, організації, зміною організації виробництва і праці, у тому числі скороченням чисельності або штату працівників.
Порядок звільнення
Роботодавець зобов'язаний дотримуватися встановленої процедури звільнення, передбаченої КЗпП (наприклад, попередження працівника у встановлені строки у випадках скорочення). Закон № 2136-IX може вносити певні корективи щодо строків попередження.
Виплата компенсації
При звільненні працівнику виплачується заробітна плата за фактично відпрацьований час, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки та інші виплати, передбачені законодавством та колективним договором.
Обмеження звільнення
Закон № 2136-IX встановлює певні обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників (наприклад, вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю), крім випадків повної ліквідації підприємства.
Звільнення з ініціативи працівника (стаття 4 Закону № 2136-IX):
Працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження, якщо його права та законні інтереси порушуються роботодавцем, зокрема у зв'язку з:
Бойовими діями в районі розташування підприємства, установи, організації, та існує загроза його життю та здоров'ю.
Іншими обставинами, що об'єктивно унеможливлюють продовження трудових відносин (наприклад, переїзд в іншу місцевість, догляд за хворим членом сім'ї).
Обов'язки працівників:
- Працівники зобов'язані виконувати свої трудові обов'язки, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, умов трудового договору.
- У разі неможливості виконувати роботу через обставини, пов'язані з воєнним станом, працівник повинен невідкладно повідомити про це роботодавця будь-яким доступним способом.
Важливо для обох сторін:
- Усі дії, пов'язані зі звільненням, мають відбуватися у письмовій формі (наказ/розпорядження роботодавця, заява працівника).
- У випадку виникнення спорів щодо звільнення, працівник має право звернутися до суду.
- Слідкуйте за оновленнями законодавства, оскільки у період воєнного стану можуть вноситися зміни до трудового законодавства.
Куди звертатися за консультацією та захистом своїх прав:
- Державна служба України з питань праці (Держпраці).
- Безоплатна правова допомога
- Професійні спілки (за наявності членства).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
