Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Артура Валерійовича Горобця щодо відповідності Конституції України частини першої статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс). Про це повідомляє КСУ.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Як зазначив суддя-доповідач, оспорюваними приписами Кодексу встановлено, що „суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Слідче управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснювало досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України.
У межах цього кримінального провадження у червні 2024 року Горобцю А.В. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ухвалою застосував до підозрюваного Горобця А.В. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а згодом неодноразово ухвалами продовжував строк тримання його під вартою.
Запорізький апеляційний суд своїми ухвалами апеляційні скарги захисника Горобця А.В. залишав без задоволення, а ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя про продовження строку тримання під вартою – без змін.
У листопаді 2024 року досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадження закінчилося у зв’язку з направленням до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя обвинувального акта.
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя на стадії досудового розгляду справи ухвалою продовжив строк тримання під вартою обвинуваченого Горобця А.В. та визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімум для працездатних осіб.
Сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу, заперечуючи визначення Горобцю А.В. альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
До складу колегії суддів Запорізького апеляційного суду, що мала на стадії судового розгляду зазначеного кримінального провадження розглядати апеляційну скаргу сторони обвинувачення, входили двоє суддів, які під час досудового розслідування ухвалювали судові рішення за наслідками перегляду ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя щодо обрання Горобцю А.В. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неодноразового продовження строку цього запобіжного заходу.
У зв’язку з цим до початку розгляду апеляційної скарги захисник обвинуваченого Горобця А.В. подав до Запорізького апеляційного суду заяву про відвід зазначеним суддям.
Запорізький апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви про відвід. Суд в ухвалі зазначив, що за змістом частини першої статті 76 Кодексу суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, має право брати участь у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанції під час перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою.
Заявник, обґрунтовуючи неконституційність частини першої статті 76 Кодексу, твердить, що „положення ч. 1 ст. 76 КПК України в частині можливості повторної участі судді прямо суперечать принципу справедливого та безстороннього розгляду справи судом, а отже і положенню ч. 1 ст. 55 Конституції України“. Він звертає увагу на те, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“.
На переконання Горобця А.В., за таких обставин законодавець допустив істотне та очевидне порушення рівності учасників кримінального провадження перед судом та законом, оскільки за одних і тих самих обставин, до одного обвинуваченого застосовуються гарантії недопустимості повторної участі в суді, а для іншого ні. Такий правовий механізм, на його думку, є дискримінаційним та застосовується виключно до осіб, щодо яких обрано найтяжчий запобіжний захід, тобто осіб які зазнали найагресивніших обмежень прав, свобод та інтересів.
Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи підготовлено запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, а також науковців, які входять до складу Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
