Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов позивача задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення з мотивів недоведеності правомірності та обґрунтованості прийняття спірних рішень.
У касаційній скарзі відповідач наголошував на тому, що надані позивачем копії первинних документів щодо працівників, які працювали у позивача, не спростовують використання платником податків праці неоформлених найманих працівників.
ВС у свою чергу зазначив, що позивач як суб'єкт господарювання, який використовує найману працю, зобов'язаний утримувати з виплачуваної ним заробітної плати працівників податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, нараховувати на неї і сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, подавати податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку.
Усі рішення та вимоги відповідача прийнято на підставі того, що позивачем виплачено дохід працюючих без оформлення трудових відносин. Висновки податкового органу щодо виявлених порушень ґрунтуються лише на письмових поясненнях зазначених осіб, однак суми, вказані в акті, не підтверджені, фактично ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом зобов'язань позивачу по податку на доходи фізичних осіб, військового збору та сум єдиного внеску.
А тому пояснення зазначених осіб фактично містять інформацію про вчинення позивачем певних дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як грубе порушення законодавства України про працю. Проте допустимих доказів вчинення роботодавцем відносно працівників порушення законодавства про працю податковим органом суду не надано.
З постановою Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, які спори належать до юрисдикції адміністративних судів.
