У справі №727/5418/17 позивач звернувся до суду з позовом до Ввідповідача про захист ділової репутації та вказав, що працівниками виконавчої служби були невірно вказані реквізити в платіжних дорученнях коду отримувача, у зв'язку з цим виникла затримка з перерахуванням відповідних коштів на користь відповідача. На думку позивача, подавши скаргу, відповідач поширила недостовірну інформацію щодо позивача та викликала підозру щодо неналежного виконання обов'язків його посадовими особами.
Рішенням першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено з мотивів, що викладені відомості та пропозиції у скарзі відповідача не можна вважати поширенням відомостей, які ганьблять ділову репутацію позивача.
КЦС ВС зазначив, що відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і у разі, якщо цей орган компетентний перевіряти таку інформацію та надавати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла підтвердження, вказана обставина не може сама собою бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
Ознайомитись з постановою можна за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що відповідачами у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту.
