Підприємство звернулось до суду із клопотанням про видачу додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат, зокрема і витрат на професійну правову допомогу. Про це повідомляє «Протокол».
Вказане клопотання місцевим господарським судом було задоволено частково, і із таким рішенням погодився апеляційний господарський суд.
Невдоволене таким рішенням підприємство-позивач звернулось до Касаційного господарського суду із касаційною скаргою.
Однак КГС визнав рішення судів законними, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Нормами ч. 6 ст. 126 ГПК України визначено обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз чинного господарського процесуального законодавства дає підстави стверджувати, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що недоліки в призначенні адвоката для заявника, які випливають з дій поліції або асоціації адвокатів, не звільняють владу від її обов'язку забезпечити надання юридичної допомоги заявнику.
