Як раніше писала «Судово-юридична газета», 29 листопада Комітет Верховної Ради з питань правової політики досить оперативно рекомендував прийняти за основу законопроект 12206-2 про створення в Україні нового Вищого адміністративного суду (ВАС). Його вніс голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики, депутат від «Слуги народу» Денис Маслов. Паралельно Комітет рекомендував відхилити перший проект 12206 щодо порядку створення Вищого суду з публічно-правових спорів, який подав заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець, і другий альтернативний законопроект щодо створення Вищого спеціалізованого адміністративного суду 12206-1, який вніс Кабмін в особі віцепрем’єр-міністра з питань євроінтеграції – міністра юстиції Ольги Стефанішиної.
Незабаром проект Дениса Маслова може схвалити в першому читанні Верховна Рада.
Зокрема, на відміну від інших проектів, законопроект 12206-2 пропонує, аби ВАС розглядав адміністративні справи щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа по першій інстанції. Також, як вже неодноразово писала «Судово-юридична газета», до нового ВАС передадуть справи щодо оскарження конкурсів на очільників НАБУ, САП, НАЗК тощо.
Прийняття законопроекту про створення нового суду є вимогою МВФ. А вперше публічно згадка про необхідність створення в Україні суду на зразок Вищого адміністративного суду з’явилася у «Плані реформ від Білого дому», надісланого заступником радника Білого дому Майком Пайлом на Координаційну платформу донорів. У цьому Плані завдання Україні було сформульоване так: «Прийняти закон щодо створення нового спеціалізованого суду з розгляду адміністративних справ проти національних державних органів, укомплектованого належним чином перевіреними суддями, після ліквідації Окружного адміністративного суду м. Києва».
Наразі, як раніше писала «Судово-юридична газета», в оновленому тексті Меморандуму з МВФ йдеться про те, що Україна для отримання подальшого фінансування до кінця грудня 2024 року повинна ухвалити закон про створення нового Вищого суду з публічних спорів (HPDC) для розгляду адміністративних справ проти національних державних органів.
Зі свого боку, Україна у Меморандумі з МВФ зобов’язується ухвалити закон про створення Вищого суду з публічних спорів з першою та апеляційною палатами, який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів (зокрема, НБУ, НАБУ, НАЗК) із суддями, які пройшли відповідну перевірку на професійну компетентність та доброчесність з вирішальним голосом незалежних експертів з міжнародним досвідом за моделлю Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ).
Отже, чітко про юрисдикцію нового суду в публічних документах не йдеться.
Втім, свою думку стосовно юрисдикції вирішили висловити громадські активісти в сфері судової реформи.
Так, за їх словами, потрібно передати до підсудності нового Вищого адміністративного суду важливі категорії спорів, які наразі перебувають у юрисдикції Верховному Суду. Зокрема спори, щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів чи референдуму.
Відповідно вони вказують, що Верховний Суд потрібно позбавити «невластивих йому функцій» і розширити юрисдикцію нового ВАС на всі справи, які станом на зараз підсудні Верховному Суду, як суду першої та апеляційної інстанцій. Зокрема стосовно справ, які стосуються оскарження дій чи бездіяльності ЦВК, дій кандидатів на пост Президента, справ про заборону політичної партії тощо.
При цьому громадські активісти посилаються на вимоги МВФ і ризики неотримання коштів, втім, безпосередньо у меморандумі не йдеться про поширення юрисдикції ВАС на справи стосовно загальнонаціональних виборів.
Нагадаємо, що станом на зараз проект Дениса Маслова передбачає наступне формулювання.
Вищому адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні адміністративні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кабміну, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Нацбанку чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України.
Однак його юрисдикція не буде розповсюджуватися на випадки, встановлені:
- частиною 2 ст. 22 КАСУ – тобто, крім справ, які підсудні Шостому апеляційному адмінсуду як першій інстанції – це зокрема справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності ЦВК, дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, а також про заборону політичної партії, передбачені статтею 289-3 КАСУ
- частиною 5 ст. 22 КАСУ (тобто, крім справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, зокрема крім справ щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України)
- та ч. 1 статті 27 КАСУ (справ, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, які будуть вирішуватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Київ).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
