Пленум Верховного Суду звернувся з конституційним поданням до КСУ щодо статей 309, 392 КПК про заборону апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, суду, постановлених у порядку п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК. Подання до КСУ підтримали 78 суддів Верховного Суду, проти 29.
Нагадаємо, цей пункт 2 передбачає, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Доповідачем з даного питання виступив голова Касаційного кримінального суду ВС Олександр Марчук. У провадженні, яке стало підставою для ініціювання відповідного питання перед КСУ, були наступні обставини.
Слідчий суддя місцевого суду ухвалою задовольнив клопотання про скасування арешту майна, що є власністю третьої особи, у кримінальному провадженні та дав дозвіл на його реалізацію. Відповідно, особа, інтересів якої стосувалося вказане рішення, звернулася з апеляційною скаргою. Однак апеляційний суд відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою.
Верховний Суд скасував вказану ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Колегія суддів ВС прийшла до наступних висновків.
Тлумачення кримінального процесуального законодавства, застосоване судом апеляційної інстанції в даній ухвалі, не дає заявнику ефективних засобів юридичного захисту для оскарження рішення слідчого судді, постановленого у порядку п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК, про передачу на реалізацію майна в кримінальному провадженні, яке здійснюється стосовно нетяжкого злочину, і де з 2016 року жодній особі не повідомлено про підозру.
Таке рішення не відповідає вимогам КПК в контексті приписів ч. 5 ст. 9 КПК.
Водночас колегія суддів ВС констатувала наступне. Положення статті 309 КПК щодо неможливості окремого оскарження ухвали слідчого судді про передачу майна, речових доказів для реалізації, постановлене саме на підставі п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК, де жодній особі не повідомлено про підозру, не узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 9 КПК, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не гарантують особі її конституційного права на судовий захист, тому суперечить низці статей Конституції (статтям 1, 3, 8, 21, 41, 55, 129), які в цьому кримінальному провадженні суд застосовує як норми прямої дії.
Отже, в цьому кримінальному провадженні встановлено, що відповідні положення статей 309, 392 суперечать положенням Конституції України.
Право на власність є одним з основоположних, закріплених в Конституції України. Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів господарювання та їх рівність перед законом. Також голова ККС ВС навів відповідні рішення КСУ та ЄСПЛ.
Статтею 100 КПК визначено порядок зберігання речових доказів та документів та вирішення питання про їх спеціальну конфіскацію.
Хоча визначення долі речових доказів під час досудового розслідування покладається на слідчого суддю, який має здійснювати судовий контроль, однак це не виключає можливості судової помилки і необхідності її своєчасного виправлення до моменту припинення права власності.
У постанові колегії суддів ВС зазначено, що у питанні такої ваги, як припинення права власності на підставі ухвали слідчого судді, постановленої на підставі п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК, необхідним є додатковий завчасний контроль, а не контроль постфактум. Тобто, контроль має відбуватися не тоді, коли повернення майна вже є неможливим, і наслідком може бути лише відшкодування.
Неможливість оскарження особою в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про передачу майна для реалізації створює умови, за яких помилкове рішення слідчого судді, чинне протягом тривалого часу, може призвести до тяжких невідворотних наслідків для особи у вигляді безпідставного припинення її конституційного права власності.
Як зазначив Пленум ВС у своєму поданні, надання особі права на апеляційний перегляд рішення слідчого судді про передачу майна чи речових доказів на реалізацію на підставі п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК, де нікому не повідомлено про підозру, є проявом гарантій виконання державою міжнародних зобов’язань і забезпечення дієвого засобу юридичного захисту.
Водночас голова Верховного Суду Станіслав Кравченко не підтримав таке подання та зазначив, що, на його думку, слідство – це динамічний процес. За його словами, якщо зараз з умовного мільйону справ рішення слідчих суддів оскаржуються у 200 тисячах випадках, то у разі визнання відповідних норм неконституційними буде оскаржуватися весь мільйон. На його думку, наразі існуючого судового контролю достатньо. «Я розумію, що можуть бути зловживання, коли підозри немає з 2016 року, але це питання варто вирішувати в іншій площині стосовно осіб, які, можливо, зловживають своїми правами», зазначив голова ВС.
Зі свого боку, суддя ККС ВС Герман Анісімов зауважив, що у цій справі не було нікому повідомлено про підозру. «І в першу чергу, особі, в якої майно було вилучене в 2016 році. По одному епізоду сплили строки давності притягнення до кримінальної відповідальності. І по низці епізодів за 2 місяці до спливу строків притягнення до кримінальної відповідальності слідчий суддя ухвалив рішення реалізувати вилучене майно під час обшуку, при тому що майно мало індивідуальне визначені ознаки. Очевидно, що ця справа взагалі ніколи до суду до потрапить. І під час судового розгляду не перевірять законність ухвалення такого рішення. Тому з цих підстав ми спиралися на норми Конституції», зазначив він.
Суддя ККС ВС Сергій Фомін зауважив, що зараз строки досудового розслідування до повідомлення про підозру взагалі не обмежені. При цьому слідчі судді іноді визнають майном, яке швидко псується, пальне, речі, одяг тощо (наприклад, стосовно одягу, пояснюючи це «плинністю моди») або бурштин. «Ми не дамо тут зростання кількості скарг до апеляційного суду. Це будуть одиничні випадки», вважає він.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
