Верховний Суд розглянув справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) до суб’єкта господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (товариство) про стягнення заборгованості у вигляді штрафу та пені.
Спір виник у зв'язку з несплатою Товариством штрафу, накладеного НКРЕКП постановою від 31 травня 2019 року. НКРЕКП просила стягнути з відповідача штраф у розмірі 17 тис. грн та пеню у розмірі 17 тис. грн.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 9 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2023 року, відмовив у задоволенні позову НКРЕКП.
Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що постанова НКРЕКП про накладення штрафу була скасована рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року у справі № 640/10904/19, тому відсутні правові підстави для стягнення штрафу та пені.
Верховний Суд постановою від 27 травня 2025 року залишив без задоволення касаційну скаргу НКРЕКП, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.
Суд касаційної інстанції підтвердив, що суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні позову, оскільки на момент ухвалення їхніх рішень постанова НКРЕКП про накладення штрафу була скасована.
Верховний Суд підкреслив, що скасування постанови про накладення штрафу усуває правові підстави для його примусового стягнення.
Якщо акт, що є підставою для примусового стягнення, скасований судом, то відсутня правова підстава для подальших дій з примусового стягнення, оскільки відповідне зобов`язання втрачає свою юридичну силу.
Чинність індивідуального акту суб'єкта владних повноважень є умовою для виникнення та існування пов'язаних з ним юридичних наслідків, зокрема обов'язку сплати штрафу. Скасування такого акта, навіть якщо воно є тимчасовим або підлягає подальшому перегляду, усуває правову підставу для його примусового виконання.
Верховний Суд наголосив на тому, що у випадку звернення НКРЕКП до суду з позовом до суб'єкта господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, про стягнення штрафу, адміністративний суд перевіряє наявність правової підстави для накладення штрафу на суб'єкта господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері; також має оцінити, чи є стягнення штрафу та пені пропорційним допущеному порушенню.
Тоді як касаційний перегляд обмежується перевіркою правильності застосування судами першої та/або апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на момент ухвалення оскаржуваних рішень (стаття 341 Кодексу адміністративного судочинства України; КАСУ).
Завдання суду касаційної інстанції полягає у виправленні помилок, допущених судами попередніх інстанцій, а не у переоцінці обставин, які змінилися після ухвалення цих рішень.
На момент ухвалення судових рішень у справі суди попередніх інстанцій діяли правомірно, оскільки постанова НКРЕКП про накладення штрафу була нечинною через її скасування судом.
Аргумент НКРЕКП про те, що згодом суд касаційної інстанції скасував рішення у справі № 640/10904/19 про скасування постанови НКРЕКП № 921, був відхилений як підстава для скасування оскаржуваних рішень у цій справі.
Верховний Суд роз'яснив, що така зміна обставин може бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами, відповідно до статті 361 КАС України, а не для скасування правильного по суті рішення в порядку касаційному перегляду. Такий підхід забезпечує дотримання принципу правової визначеності та стабільності судових рішень.
Правові висновки Верховного Суду:
- Суд касаційної інстанції перевіряє законність судового рішення, виходячи з фактичних обставин, що існували на момент його ухвалення.
- Скасування судом акта індивідуальної дії (зокрема, постанови про накладення штрафу) усуває правову підставу для його примусового виконання.
- Подальше скасування судового рішення, яке було підставою для ухвалення судом рішення в іншій справі, не є підставою для скасування цього рішення в касаційному порядку. Ефективним процесуальним механізмом у такому випадку є звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі пункту 3 частини другої статті 361 КАС України.
Постанова Верховного Суду від 27 травня 2025 року у справі №160/9858/19 (адміністративне провадження № К/990/26997/23).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
