Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, очолюваний Галиною Третьяковою, розглянув урядовий законопроект 14000 про державний бюджет на 2026 рік. Під час розгляду проекту головного фінансового документа країни народні депутати заслухали першого заступника міністра фінансів Романа Єрмоличева, міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Дениса Улютіна, заступника міністра економіки Дарину Марчак та міністра у справах ветеранів Наталію Калмикову.
Серед іншого, як зазначив Комітет, «урядом пропонується продовжити негативну практику» щодо визначення кількох додаткових величин прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, інших працівників державних органів, а також працівників податкових і митних органів, залишивши їх розміри на рівні станом на 31 грудня 2025 року.
«Уже вкотре Комітет хоче зауважити, що вказане множинне затвердження розмірів прожиткового мінімуму для однієї соціально-демографічної групи на один і той же часовий проміжок не передбачене жодним законодавчим актом та не узгоджується з нормами законів «Про прожитковий мінімум» та «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Таке використання прожиткового мінімуму як інструменту фінансового управління, а не як соціального орієнтиру, спотворює початковий зміст, закладений в ідею призначення прожиткового мінімуму як базового державного соціального стандарту у сфері формування та реалізації державної соціальної політики» – йдеться у протоколі комітету.
На думку Комітету, загалом «прив’язка розрахунку розмірів посадових окладів до прожиткового мінімуму зумовлює необхідність вишукання суттєвих обсягів бюджетних коштів на фінансування підвищених посадових окладів працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів, органів прокуратури, суддів навіть у випадку незначного підвищення прожиткового мінімуму».
«У той же час пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування і мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом, мають абсолютно неспівмірні величини порівняно із згаданими зарплатами, звичайно, не на користь соціальних виплат.
Таким чином відбувається нищення системи соціального захисту населення, яка недоотримує сотні мільярдів гривень через неспроможність держави забезпечити фінансування заробітних плат працівників бюджетної сфери, обрахованих на основі реального прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак є очевидним, що усунення залежності розмірів різноманітних виплат та величин, зокрема і заробітних плат (посадових окладів), від прожиткового мінімуму сприятиме створенню умов для якісного функціонування системи соціального захисту», зауважив комітет.
Отже, комітет пропонує чимскоріш прийняти законопроект 3515 щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення, який крім запровадження нової методології розрахунку прожиткового мінімуму, передбачає удосконалення підходів визначення розмірів заробітної плати працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, державних органів, органів прокуратури тощо.
Також комітет рекомендує звернути увагу на законопроект 13466 про введення орудних величин замість прожиткового мінімуму для розрахунку окладів посадовців, «яким пропонується припинити невластиве для природи базового соціального стандарту використання прожиткового мінімуму у якості розрахункової одиниці розмірів посадових окладів і зарплат».
Комітет у своєму висновку також рекомендував доповнити законопроект про бюджет нормою про доручення Кабміну до 1 липня 2026 року подати на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до законів «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення єдиних підходів пенсійного віку (віку виходу на пенсію) особам, яким призначена за «спеціальними» законами, та здійснення таким особам індексації пенсій, незалежно від зміни заробітної плати (доходу або грошового забезпечення), на загальних умовах.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
