Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу №591/7099/16-ц та 20 травня 2019 року виніс рішення на користь юрисконсульта, який образився на запитання: «Ви тупий?».
Обставини конфлікту виглядали наступним чином.
Наказом ПАТ «Сумиобленерго» від 04 листопада 2016 року №8/394 «Про склад комісії Інформаційно-консультаційного центру» юрисконсульта групи з обслуговування структурних підрозділів (який власне і став позивачем) ввели до складу постійно діючої комісії.
21 листопада 2016 року на засіданні комісії відповідач звернувся до позивача із запитанням: «Ви тупий?».
Позивач вважав, що відповідач таким чином умисно публічно образив та принизив його честь, гідність та ділову репутації перед членами комісії, серед яких були працівники ПАТ «Сумиобленерго» та представники інших контролюючих органів, та завдав йому моральних страждань та переживань.
Сам відповідач вважав, що поставлене запитання не є образою, бо інциденту передувала інформація від позивача щодо знищеного договору №2402 від 10 листопада 2016 року та пояснення юриста не по суті справи.
Позиція суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 травня 2017 року у задоволенні позову позивачу було відмовлено. На думку суду першої інстанції, фраза відповідача «Ви тупий?» — вираження його суб`єктивної думки, тобто є оціночним судженням. Суд вважає, що таке висловлювання, з огляду на характер використання мовних символів, не може бути витлумачене, як таке, що містить фактичні дані.
Оціночні судження, як і думки, переконання судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, як вираження суб`єктивної думки й поглядів, не можуть бути перевірені на предмет відповідності їх дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).
Враховуючи, що позивач не довів факту поширення відповідачем недостовірної інформації про нього, позовні вимоги суд визнав необґрунтованими.
Позиція суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково, попереднє рішення скасовано та ухвалено нове рішення. З відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 300,00 грн та на відшкодування судових витрат 551,20 грн.
На відміну від суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що запитання відповідача на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго» «Ви тупий?» є його суб`єктивною думкою, висловленою у формі образи, що принижує честь і гідність позивача.
Власне образливою формою висловлювання були порушені особисті немайнові права позивача.
У розумінні статті 277 ЦК України, висловлювання «Ви тупий?» не є недостовірною інформацією, а тому відсутні правові підстави для зобов’язання відповідача спростувати зазначене.
Позиція Верховного Суду
КЦС не знайшов підстав для скасування рішення апеляційної інстанції. Верховний Суд погодився, що якщо суб’єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов’язок відшкодувати моральну шкоду.
КЦС підтримав апеляційний суд і в тому, що запитання відповідача, адресоване позивачу на засіданні комісії Інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго» «Ви тупий?», є суб’єктивною думкою відповідача, а тому не є недостовірною інформацією, що підлягає судовому захисту шляхом її спростування, згідно з визначеним статтею 277 ЦК України порядком.
Будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
КЦС нагадав, що суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб’єктивної оцінки, а відображенням об’єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.
Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, як захиститися від поширення недостовірної інформації в інтернеті.
