Передчасне завершення розгляду справи за відсутності представників сторін, які не з’явилися до суду через оголошення сигналу «Повітряна тривога», порушує принципи всебічності, повноти та справедливості судового розгляду і свідчить про неналежне виконання судом обов’язку щодо забезпечення реалізації процесуальних прав учасників справи. На це вказав Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2025 року по справі №752/8937/24 за заявою заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову у справі за його позовом.
Так, разом із позовною заявою заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. Районний суд, з висновками якого погодився апеляційний суд, заяву про забезпечення позову задовольнив.
Верховний Суд не погодився з висновками суду апеляційної інстанції, скасував постанову апеляційного суду, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Обставини оголошення сигналу «Повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
У визначений ухвалою Київського апеляційного суду час розгляду справи (26 листопада 2024 року о 13.00 год) тривала повітряна тривога, сигнал про яку оголошено о 12.37 год.
Попри цей факт апеляційний суд розглянув справу, склавши при цьому довідку про те, що сторони в судове засідання не з’явилися.
За таких обставин, незважаючи на належне повідомлення відповідача (його представника) про дату, час і місце судового засідання, водночас ураховуючи наявність у сторін об’єктивних і поважних причин, з яких вони не змогли з’явитися до суду, так само, як і подати клопотання про відкладення судового розгляду з цих причин, тобто за надзвичайної ситуації, Верховний Суд погодився з доводами касаційної скарги про те, що, розглядаючи справу під час повітряної тривоги, суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосувавши відповідні процесуальні норми з урахуванням загальних засад цивільного судочинства, дотриманням гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов’язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
