У сфері судової реформи Кабмін пропонує здійснити кроки стосовно запровадження суду присяжних і не виключає реорганізацію окремих органів системи правосуддя. Відповідні плани зафіксовані у Бюджетній декларації на 2026-2028 роки, схваленій постановою №774 у розділі «Державна політика у сфері верховенства права».
Як зазначає уряд, «на шляху європейської інтеграції Україні висунуто ряд вимог, з-поміж яких продовження судової реформи в Україні. Водночас перед українською судовою системою постають серйозні внутрішні виклики, зокрема необхідність відновлення довіри суспільства».
Отже, у 2026—2028 роках фінансові ресурси держави буде спрямовано на продовження реформи сектору правосуддя, а саме на:
- оптимізацію мережі місцевих загальних судів з урахуванням адміністративно-територіального устрою, навантаження на суди, оптимальної кількості суддів у судах;
- посилення інституційної спроможності органів суддівського самоврядування та інших органів системи правосуддя, зокрема шляхом розмежування їх повноважень, реорганізації (за необхідності) на основі проведеного аудиту, підвищення прозорості та якості процесів відбору кандидатів на посади в органи судової влади;
- створення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду;
- укомплектування складу суддів КСУ, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, апеляційних та місцевих судів на основі удосконалених механізмів відбору суддів;
- забезпечення передбачуваності, сталості та відкритості дисциплінарної практики щодо суддів;
- покращення механізму доступу громадян та їх безпосередню участь у здійсненні правосуддя, зокрема шляхом впровадження інституту суду присяжних.
Як писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада 5 грудня 2024 року схвалила в першому читанні законопроект про суд присяжних 3843, який був поданий чотири роки тому – 14 липня 2020 року. Також прийнято законопроект, що його супроводжує, 3844 про внесення змін до закону про судоустрій.
Відповідно до схваленого законопроекту, громадян, яких сліпим жеребом виберуть кандидатами у присяжні з реєстру, оштрафують в разі ігнорування виклику до суду. Відмовитися від такої честі можна буде лише за окремо визначених в законі обставин, наприклад, декретна відпустка чи догляд за дитиною.
Якщо ж людина просто «не хоче» чи «не може», то це не буде підставою для того, щоб громадянин не виконував свій обов’язок, і призведе до штрафу.
До того ж, штраф зможуть накласти і на роботодавця, який не виявляє бажання відпускати свого працівника до суду.
Нагадаємо, що іншим законопроектом 11387, який прийнято за основу 22 серпня 2024 року, пропонується розмір штрафів за неявки та неповагу до суду значно збільшити. Так, за прояв неповаги до суду будуть штрафувати до 3400 грн, за повторне порушення – 6800 грн. У разі неприбуття на виклик судді штраф становитиме до 12 112 грн (наразі – до 6056 грн).
Крім того, уряд у декларації все ще сподівається запровадити судові ІТ-системи, зокрема шляхом використання спроможностей Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що ґрунтуватиметься на висновках і рекомендаціях, отриманих за результатами технічного та функціонального аудиту.
Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», додатки до Бюджетної декларації свідчать, що рівень фінансування місцевих та апеляційних судів у 2026-2028 роках планується залишити у такому ж об’ємі, як і в 2025 році. А саме, 18,5 млрд грн за загальним фондом до 2028 року і загалом – 22,1 млрд грн.
При цьому питома вага вирішених справ до загальної кількості справ, що надійшли на розгляд до судів у 2026 році повинна складати 103,4%.
Не планується збільшувати у 2026 році за загальним фондом і фінансування Верховному Суду, ВАКС, КСУ та Вищій раді правосуддя.
Також уряд пропонує залишити на рівні 2102 грн прожитковий мінімум для розрахунку окладів суддів. Тобто, на тому ж рівні, на якому його «заморозили» в 2021 році.
Разом з тим, Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроект 13439 про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Крім додаткових видатків на сектор оборони у сумі 412 млрд грн, у змінах до бюджету йдеться про виділення коштів на створення нових судів – Спеціалізованого окружного адміністративного суду (СОАС) та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду (СААС).
На СОАС пропонується виділити з бюджету – 880,4 тисячі грн. На СААС – 880,3 тисячі грн. Тобто, загалом 1,76 млн грн додаткових видатків.
Втім, як писала «Судово-юридична газета», уряд так і не зміг пояснити, навіщо саме українцям потрібні два нових адміністративних суди, і звідки брати кошти на винагороду новим суддям, яка має складати не менше 131 тисячі грн. Крім того, Відповідно до рішення Кабміну іноземні члени експертної ради з перевірки доброчесності майбутніх суддів СОАС та СААС будуть отримувати по 200 євро на добу кожен для найму житла. Отже, 30 днів роботи одного члена експертної ради з перевірки доброчесності кандидатів до нового спецсуду, який постійно не проживає у Києві, буде вартувати бюджету 285 тисяч грн, а трьох таких членів – 855 тисяч грн.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
